Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 15. Що нового внесли Е. Чемберлін і Дж. Робінсон у теорію ринку?

У ринковій економіці прийнято розрізняти, по-перше, загальну корисність блага і, по-друге, граничну його корисність. Відповідно до цього вводяться функція корисності, яка залежить від кількості вживаного блага, і функція граничної корисності. Якщо позначити корисність блага через

17, його кількість через ф, то функцію корисності можна виразити формулою

Гранична корисність блага визначається в сучасному трактуванні тією додатковою корисністю, яку приносить остання частина або порція матеріального блага. Іншими словами, як зазначає Робінсон, вона становить додаткову частину загальної корисності, яку отримує покупець придбавши додаткову одиницю певного блага.

15. Що нового внесли Е. Чемберлін і Дж. Робінсон у теорію ринку?

Е. Чемберлін і Дж. Робінсон по-новому переглянули класичну теорію ринку, пристосувавши її до сучасних умов.

На відміну від А. Маршалла Б. Чемберлін і Дж. Робінсон у своїх теоретичних розробках намагалися тісно пов'язати аналіз цін конкуренції з реаліями економічної дійсності. Вони виступили проти твердження про те, що виробник не має можливості впливати на ціну, і довели, що він отримує цю можливість, коли займає виключне становище на ринку.

Дж. Робінсон і Б. Чемберлін показали, що реальні процеси відбуваються між двома полюсами - монополією і конкуренцією. Досконала конкуренція - це свого роду недосяжний ідеал, за умови існування якого закон попиту і пропозиції діє у чистому вигляді. Практично не буває і чистої монополії, тобто ситуації, коли на ринку лише один продавець, немає замінника товарів, діють бар'єри для проникнення конкурентів на ринок, попит абсолютно нееластичний.

Вони наполягали на тому, що економічна теорія не повинна обмежуватись аналізом конкуренції, розглядаючи лише однорідні продукти. На ринку реально існують диференційовані продукти, і цей принцип можна поширити на все суспільне виробництво, розглядаючи безмежну кількість ринків, їх взаємодію та засади функціонування.

У цілому виникнення теорій недосконалої і монополістичної конкуренції є подальшим розвитком і конкретизацією неокласичної теорії цін і ціноутворення, форм і структури ринку, інструментів і засобів конкурентної боротьби. Аналіз факторів, які спричиняють зміни механізму ціноутворення, сприяв більш докладному виявленню закономірностей формування й управління споживчим попитом.

16. Відомо, що теоретики неокласичної школи в основі своєї моделі економічного зростання використовують так звані функції Кобба - Дугласа. У чому їх зміст?

Теоретики неокласичної школи будують свої моделі економічного зростання на основі виробничої функції, розробленої американськими ученими - математиком Ч. Коббом та економістом П. Дугласом.

Вона передбачала необмежену взаємозамінність праці й капіталу та показувала ступінь впливу різних їх комбінацій на обсяги виробництва. На підставі припущень, що прибутки, а також частка витрат залишаються стабільними, немає нагромадження капіталів, а технічний прогрес зумовлює межу заміщення (теоретично можлива навіть повна заміна праці капіталом), аналізувався зв'язок між зростанням основного капіталу, кількістю відпрацьованого часу та обсягами виробництва.

Ця функція не враховувала зміни якості факторів виробництва, тенденцій до загального зростання їх кількості, отже, була статичною, характеризувала екстенсивний тип економічного зростання. Однак саме вона поклала початок вивченню впливу макроекономічних факторів зайнятості, інвестицій, науково-технічного прогресу та ін. на економічне зростання за умов статичної рівноваги з метою визначення умов забезпечення довготривалого стійкого розвитку.

Згодом у працях економістів-неокласиків Б. Уолла, Е. Денісона, Р. Солоу функція Кобба - Дугласа модифікується введенням інших факторів зростання: враховуються вік основного капіталу, масштаби виробництва, кваліфікація робітників, тривалість робочого часу та ін. У такий спосіб вони намагалися відобразити вплив науково-технічного прогресу та зміну ефективності використовуваних факторів зі збільшенням масштабів виробництва, але ці показники лише частково передавали особливості цих процесів.