Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 13. Які функціональні зв'язки відображає рівняння обміну І. Фішера?

Рівняння обміну МУ = РУ, запропоноване американським економістом Ірвінгом Фішером (1867-1947), містить дві групи показників: у лівій частині М - кількість грошей; V- швидкість їх обігу; у правій Р - середньозважений рівень цін; У - обсяг товарообігу.

Рівняння обміну відбиває той факт, що на практиці сума всіх платежів дорівнює сумі цін усіх товарів, що надійшли в товарообіг. Це рівняння показує, що рівень цін перебуває у прямому зв'язку з кількістю грошей і швидкістю їх обігу й у обернено пропорційному зв'язку з потоком товарів.

Формула обміну Фішера допомагає ясніше уявити функціональні зв'язки на ринках грошей і товарів. При зміні одного показника змінюються й інші. Якщо зростає грошова маса М, то за стабільності швидкості обігу грошей V змінюються або ціни Р, або обсяг виробництва У у вартісному вираженні.

Фішер виходив із припущення, що швидкість обігу грошей У залишається без змін; обсяг виробництва У не залежить від коливань грошової маси М. Гроші впливають тільки на рівень цін Р,

Відповідно до ефекту Фішера у разі збільшення грошової маси М попит на гроші падає, відсоткова ставка знижується. У зв'язку з підвищенням цін попит на гроші знову зростає, і рівень відсоткової ставки підвищується. Зрештою, встановиться природний рівень відсоткової ставки. Коливання будуть відбуватися навколо цієї природної норми.

Згодом представники неокласиків видозмінили рівняння Фішера. У їхньому трактуванні воно набуло такого вигляду: М = кРУ, дек - величина, обернена V - швидкості обігу грошей (к = 1 / V).

При цьому припускається, що швидкість обігу грошей - величина постійна. Рівняння обміну трохи спрощує дійсні взаємозв'язки, воно не годиться в умовах високої інфляції, у разі зміни швидкості грошового обігу.

14. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей М. Фрідмена? Розкрийте її зміст та особливості

Монетаристська концепція спирається на кількісну теорію грошей. її сутність така: ціни товарів визначаються кількістю грошей. Збільшується грошова маса - ціни зростають, і, навпаки, скорочується грошова маса - ціни знижуються.

Основна властивість грошей - ліквідність. Маючи гроші, можна придбати будь-який товар. Але володіння грошовим запасом пов'язане із втратою потенційного доходу. Гроші, що лежать без руху і призначені для купівлі товарів, означають втрату альтернативного доходу, який можна отримати від придбання інших активів (цінних паперів, акцій, облігацій).

У своїй інтерпретації кількісної теорії Фрідмен виходить з того, що попит кожного обмежений розмірами багатства, прагненням не упустити вигоду від придбання альтернативних активів. У разі надлишку грошей їх прагнуть використовувати для купівлі цінних паперів і одержання додаткових вигід.

На відміну від пропозиції грошей попит на гроші відносно стабільний. На грошовий попит, крім доходів, впливають: рівень цін (зміна купівельної спроможності грошей), розміри відсоткових ставок (рис. 12.3).

Пропозиція грошей становить кількість грошей в обігу. Вона визначається розмірами грошової емісії, кредитами комерційних банків, купівлею-продажем цінних паперів. Відповідність між попитом на грошову масу і пропозицією грошей забезпечує механізм ринкового саморегулювання (точка 1 на рис. 12.3).

Рис. 12.3. Попит на гроші L і пропозиція грошей S

Якщо, як показано на рис. 12.3, зменшується пропозиція грошей (5і -> 52), то умови кредиту стають більш жорсткими, відсоткова ставка (г) підвищується. У результаті попит на гроші (Ь) трохи зменшиться; частина грошей буде використовуватися на придбання більш вигідних активів. Рівновага попиту на гроші та пропозиції грошей порушиться, а потім установиться в новій точці (2). Відсоткова ставка тут вища, а грошей у сфері обігу менше. У цих умовах центральний банк, мабуть, скоригує свою політику - пропозиція грошей зросте, процентна ставка знизиться. Процес відбуватиметься начебто у зворотному напрямку (що позначено на рис. 12.3 переривчастою стрілкою). Звідси випливають такі висновки Фрідмена:

1. Не слід заважати ринковій економіці відтворювати рівновагу між попитом на гроші та грошовою пропозицією.

2. Якщо темпи зростання грошової маси перевищують темпи зростання товарної маси, або навпаки, грошова маса відстає від темпів зростання товарообігу, то виникають небажані коливання, порушується стабільність економічного розвитку.

3. Зростання грошової маси має відбуватися таким темпом, який забезпечує стійкість цін, відповідає динаміці валового національного продукту (ВНП).