7.1. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму
Критичне сприйняття концепції класичної школи було характерне також для того напрямку суспільної думки, в основі якого лежала соціалістична ідея. Суть її полягала у переконанні в можливій побудові суспільства всезагальної рівності і справедливості, вільного від засилля, гніту та злиднів. Очевидно, що ідея класичної школи про "природність" і незмінність порядків, які характерні ринковій економіці, вступала в протиріччя з подібним уявленням. Прибічники соціалістичної ідеї багато і переконливо критикували пороки сучасного їм суспільства, протиставляючи йому моделі соціальної структури, здатної забезпечити справедливість і рівноправ'я для всіх членів общини. Пропоновані проекти мали чисто умоглядний характер і не були результатом попереднього аналізу закономірностей суспільного процесу. Це були скоріше фантазії на тему про можливість майбутнього щастя, засновані більше на вірі, ніж на раціональних доказах. Не випадково біля витоків цієї ідеї лежать релігійні уявлення про рух шляхом випробовувань і удосконалювань до реалізації божественного задуму. Результатом цього руху повинно стати Боже царство, у якому установляться загальний мир і благоденство. Подібні вірування характерні для усіх світових релігій, особливо на ранніх етапах їхнього формування. Згодом ці ідеї відтворювалися в навчаннях релігійних єресей, які дорікали офіційній церкві у відступі від первісного божественного задуму, а в особі найбільш радикальних своїх представників ратували за побудову Божого царства на землі.
У період розпаду соціалізму і первісного нагромадження капіталу у Західній Європі з'явився ранній утопічний соціалізм. Його представники: Т. Мюнцер (1490-1525) - німецький мислитель. Він був активним лідером Реформації, виступав проти заселення католицької церкви разом з М. Лютером, а в роки селянської війни в Німеччині (1524-1525) очолював бунт повсталих селян. Мюнцер критикував феодальний лад, проповідував суспільство без класів, що грунтується на засадах повної рівності, справедливості і відсутності гноблення.
Однак першим завершеним проектом соціалістичного суспільного устрою, не пов'язаним з релігійними віровченнями, стала книга англійського мислителя, письменника і державного діяча Томаса Мора (1478-1535) "Утопія" (повна назва: "Дуже корисна, а також цікава, воістину золота книжечка про найкращий державний устрій і про новий острів Утопія"), яка вийшла у 1516 році. В книзі "Утопія" Т. Мор змалював безкласове суспільство. Причиною всіх людських бід вважав приватну власність і гроші. Пропонував рівномірний розподіл благ між членами суспільства. В Утопії нема ні багатих ні бідних, а всі займаються корисними справами. Мор не претендує на реалізацію свого проекту на практиці. Мова йде лише про його уявлення про ідеальний суспільний пристрій. Але ці уявлення виявилися настільки типовими для соціалістичних проектів, що всі їх стали об'єднувати поняттям "утопічні".
Однією з найхарактерніших рис цих проектів було негативне ставлення до приватної власності. У ній утопісти бачили джерело всіх бід і нещасть сучасних їм суспільств і пропонували замінити її колективними і суспільними формами власності.
Загальна власність припускала і відповідний спосіб розподілу: продукт, який належав усім, розподілявся централізовано за зрівняльним принципом, чим і досягалася бажана рівність.
Творча праця на загальну користь, як і все життя суспільства, строго організовані, регламентовані і відбуваються за планом. Кожний виконує доручений йому вид праці, відповідно до завдань змінює вид діяльності (у того ж Мора кожен житель Утопії незалежно від роду занять зобов'язаний два роки відробити в сільському господарстві), за строго визначеними нормами одержує належну йому частку продукту. Планомірна організація виробництва, розподілу і споживання продукту виключала, як правило, товарно-грошову форму економічного зв'язку. Обмін замінявся безпосереднім централізованим розподілом; гроші або виключалися узагалі, або замінялися сурогатами-квитанціями, які дають право на отримання своєї частки із суспільних складів.
Утопічні проекти суспільного устрою з'являлися час від часу в різних країнах, як правило, у періоди загострення соціальних конфліктів (революції, повстання, війни), коли проблема нерівності і несправедливості ставала особливо актуальною. Італієць Томмазо Кампанелла ("Місто Сонця"), англієць Джерард Уінстенлі ("Закон волі"), французи Жан Мельс ("Заповіт"), Жак Мореллі ("Кодекс природи"), Габріель Маблі ("Суспільне право, засноване на договорі") і ін. протягом XVII - першої половини XVIII ст. запропонували низку варіантів соціалістичного і комуністичного устрою суспільства. Не дивлячись на відмінності в дрібницях, ці моделі об'єднувало те, що економіка проектованих співтовариств базувалася на "трьох китах" утопічного віровчення: суспільній власності, зрівняльному розподілі продукту і планомірній організації виробництва.
Томазо Кампанелла (1568-1639) - італійський філософ, монах-бунтівник. У 1623 році написав книгу "Місто сонця", у якій змалював комуністичний устрій, засуджував приватну власність, феодалізм. Пропонував розподіл благ без участі грошей. Змалював суспільство, де люди працюють чотири години на добу, а весь свій вільний час віддають розвитку фізичних і духовних здібностей. При цьому праця є примусовою, розподіл благ зрівняльний, існує детальна регламентація побуту, спільність дітей і дружин, секретні служби здійснюють нагляд за жителями міста, придушується будь-яка ініціатива особи, тобто Кампанелла описував "казармовий комунізм" з примусовим "щастям" знеособлених членів суспільства. Торгівля відіграє другорядну роль, здійснюється лише товарообмін, а гроші чеканять лише для потреб послів та іноземців.
У період Англійської буржуазної революції 1642-1649 рр. значно поширились ідеї англійських утопістів - левелерів та дигерів (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Ідеї англійських утопістів
До числа ранніх утопістів належав Джон Беллерс (1654-1725), який висунув утопічні проекти соціальних реформ, направлені на боротьбу з майновою нерівністю та зубожінням населення. Запропонував концепцію створення кооперативних колоній, де оцінкою внеску учасника колонії стає праця кожної людини в суспільному виробництві.
В усіх утопіях пропагувалась суспільна власність, відсутність товарного виробництва і грошових відносин, розподіл благ здійснювався на зрівняльних засадах.
7.3. Революційно-демократичний напрям в економічній думці. Економічні концепції ліберального народництва
7.4. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії у 40-50 рр. XIX ст. Державно-правове вчення марксизму. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму
7.5. Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії
7.6. Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма
7.7. Відображення марксизму в працях українських та російських економістів
Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
8.1. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині
8.2. Вчення про державу та право у Німеччині кінця XVIII - першій половині XIX ст. Історична школа права
8.3. Становлення ідей історичної школи (В. Рошер, К. Кнісс, Б. Гільдебранд)