Основи економічної теорії - Козак Ю.Г. - 9.1 Досконала конкуренція

Ключові поняття

Система вільного ринку; конкуренція; досконала конкуренція; характерні риси досконалої конкуренції; переваги та недоліки досконалої конкуренції; граничний виторг; монополістична конкуренція; характерні риси монополістичної конкуренції; довгострокова рівновага в умовах монополістичної конкуренції; рента споживача та виробника.

9.1 Досконала конкуренція

Система вільного ринку

Ми живемо у світі, де обмежені ресурси не можуть задовольнити потреби кожного. Конкуренція в процесі добування обмежених ресурсів, таким чином, є необхідним та неминучим атрибутом господарчого життя. Однією з теоретично можливих систем може бути система, яка ґрунтується на анархії та вседозволеності, за якою кожен може схопити та вкрасти якомога швидше і якомога більше. За такою системою права власності не здатні захистити плоди праці, вироблені робітником. Не треба багато фантазії, щоб зрозуміти, які жалюгідні результати принесла б людям така система. Інший господарчий устрій - це система, яка надає окремим людям привілеї для придбання та використання обмежених ресурсів. І тільки система вільного ринку, яка принципово відрізняється від них, дає можливість людям, на основі права приватної власності, яка гарантована державою, вільно продавати та купувати усі товари та послуги. Без такого захисту держави ніхто не став би ні виробляти, ні продавати власний продукт. Навіщо щось виробляти, якщо хтось може вільно вкрасти чи відібрати в тебе усе це?

Досконала конкуренція

Ключовим чинником, який визначає, наскільки ефективно функціонує вільний ринок, є угода про конкуренцію між продавцями. Досконала конкуренція існує тоді, коли жоден покупець чи продавець неспроможні установити контроль над цінами.

У реальному світі майже кожен продавець здійснює якийсь контроль над ціною, яку він сам же і встановлює, але за умови зростаючої конкуренції такий контроль окремих продавців стає все слабшим. У рідкісних випадках досконалої конкуренції продавець абсолютно втрачає контроль над ціною. Кожен продавець зіштовхується із настільки вагомою конкуренцією інших продавців, що ринкова ціна сприймається як даність. Продавців у цьому випадку в англомовній економічній літературі називають price-taker, тобто, який підкоряється ціні (див. приклад 9.1) [14].

Приклад 9.1

Законодавці цін на ринку сільськогосподарської продукції

У середині 1980-х років ціни на сільськогосподарську продукцію впали, і багато американських фермерів збанкрутіли. Розлючені фермери стали звинувачувати уряд, посередників, ремствуючи на відсутність пільг, субсидій і т. д. Для багатьох фермерів джерелом їх банкрутств було падіння цін на їхню продукцію. Але кого ж можна було звинувачувати в падінні цін?

Ціни на основну сільськогосподарську продукцію (пшеницю, кукурудзу, домашню птицю) встановлювалися на біржах. Всесвітньо відома товарна біржа розташована в Чікаго (США), де збирається велика кількість потенційних покупців та продавців різноманітних товарів. Наприклад, ціна на пшеницю, яка була встановлена на Чіказькій біржі, зібрала разом усіх світових продавців та покупців пшениці. Брокери, які здійснювали угоди про постачання пшениці, отримували не більше ніж 1% від суми угоди.

Коли ціни на сільськогосподарську продукцію в 1986 р. впали на 15%, фермери відправилися до Чікаго протестувати проти зниження цін. Однак, на їхнє розчарування, фермери не знайшли нікого, кого можна було б звинувачувати у зниженні ціни. Брокери, які грали на зниження ціни, лише виконували накази покупців та продавців. Фермери не змогли звинуватити й покупців, тому що навіть великий покупець є лише маленькою часткою ринку споживачів. Неможна було знайти винуватих у падінні цін і серед продавців, тому що вони неспроможні впливати на ціни.

Приклад з цінами на сільськогосподарську продукцію показує, як функціонує конкурентний ринок. Ціни дають можливість об'єктивно оцінити обсяг попиту та пропозиції. Окремі покупці та продавці істотно на ціни не впливають.

Характерні риси досконалої конкуренції

Характерні риси досконалої конкуренції:

1) ціна товару залишається однаковою для кожного покупця та продавця;

2) товар є однорідним, тобто жоден товар не відрізняється від інших;

3) покупці та продавці мають вичерпну інформацію про ціну та якість товару;

4) на ринку присутня велика кількість покупців та продавців;

5) жоден покупець чи продавець не має можливості впливати на ціну товару;

6) повний доступ входу та виходу продавця (виробника) в певну галузь виробництва.

Прикладом ринку досконалої конкуренції може бути ринок зерна, де безліч фермерів торгують однорідним товаром, і кожен фермер приймає ціну на зерно як даність.

Переваги досконалої конкуренції

Основною перевагою досконалої конкуренції є те, що такий тип ринку допомагає розподілити обмежені ресурси таким чином, щоб досягти максимального задоволення потреб споживачів. Тобто в умовах досконалої конкуренції продавці вироблятимуть максимально можливий обсяг продукції доти, доки ціна не буде дорівнювати витратам. Отже, в цьому випадку економічний прибуток дорівнюватиме нулю.

Недоліки досконалої конкуренції

До недоліків досконалої конкуренції можна віднести такі: 1)досконала конкуренція не сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, тому що прибуток фірми дорівнює нулю і вона не має можливості надавати кошти на розвиток нових технологій;

2) досконала конкуренція сприяє виробництву уніфікованих та стандартизованих товарів. У сучасному світі кожен споживач має різні смаки. Споживачі все більше уваги приділяють не тільки прямому призначенню товару, а й його оформленню, упаковці та ін.;

3) досконала конкуренція не передбачає виробництво суспільних благ (тобто утримування армії, протипожежна оборона, міліція і т.д.).

Таким чином, в умовах досконалої конкуренції усі фірми продають однорідні (гомогенні), ідентичні товари. Жодна фірма на цьому типі конкурентного ринку не має переваг у обсязі виробництва, місце розташуванні, упаковці товару порівняно з іншими фірмами. Жоден раціональний покупець не купить у фірми А товар, якщо його ціна вища, ніж у фірми Б. В умовах конкурентного ринку покупці мають вичерпну інформацію про ціни, що змінюються. Врешті-решт, кожен покупець знає, що ціна фірми Б нижча, ніж ціна на товар фірми А.

Відмінність між фірмою, що функціонує в умовах досконалої конкуренції, та галуззю промисловості показано на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Криві попиту конкурентної фірми та галузі промисловості

Сторона Б ілюструє криву попиту для певного товару якоїсь галузі промисловості. Якщо ринкова ціна дорівнює 7 грн, то обсяг попиту на ринку становить 10 000 од. Окрема фірма, як зображено на лівій частині рисунка (сторона А), може продавати свій товар лише за ціною 7 грн, незалежно від того, яку кількість товару буде продано. Тому крива попиту окремої конкурентної фірми буде досконало еластичною порівняно з ринковою ціною. Отже, крива попиту для фірми буде горизонтальною, а крива попиту для галузі - від'ємно-похилою. Для галузі характерний продаж більшої кількості товару за меншою ціною. Якщо фірма-рrice-taker може продавати скільки завгодно товару, що ж втримує кожну фірму від насичення товарами усього ринку в цілому? Відповідь дуже проста - витрати виробництва.

Функціонування фірми в умовах досконалої конкуренції протягом короткострокового періоду

Аналіз функціонування фірми в умовах досконалої конкуренції протягом короткострокового періоду є дуже важливим, тому що у фірми не має часу для будівництва нових підприємств, у нових фірм немає часу для входу в галузь, а старі фірми за цей час неспроможні вийти з неї. Поведінка фірми в цей час визначається трьома чинниками: граничними витратами; горизонтальною кривою попиту; прагненням максимізувати прибуток чи мінімізувати збитки.

Логіка цих міркувань грунтується на тому принципі, згідно з яким суб'єкти ринку досягають успіхів, продовжуючи свою діяльність доти, доки гранична вигода від цієї діяльності перевищує або дорівнює граничним витратам. Якщо гранична вигода від якогось бізнесу дорівнює 8 грн, а граничні витрати - 6 грн, то суб'єкт ринку отримує 2 грн (8 грн - 6 грн) в розрахунку, як мінімум, за одиницю продукції.

Граничний виторг

В умовах досконалої конкуренції граничний виторг (або доход) - це збільшення виторгу в результаті зростання обсягу виробництва або продажу на 1 одиницю продукції. В економічній літературі граничний виторг позначається MR - від англ. marginal revenue. Для фірми, що функціонує за досконалою конкуренцією, граничний виторг дорівнює ціні одиниці продукції, тобто MR = P.

Якщо, ми говоримо, що граничний виторг перевищує граничні витрати, то це означає, що на кожну додаткову одиницю випуску продукції припадає більше додаткового виторгу, ніж додаткових витрат виробництва. Оскільки граничний виторг більший, ніж граничні витрати, то прибуток фірми зростає, а збитки зменшуються при додатковому випуску хоча б однієї одиниці продукції.

Як уже було сказано, в умовах досконалої конкуренції граничний виторг дорівнює ціні. Якщо селянин з України продає зерна на одну тонну більше, то його граничний виторг дорівнює ціні на пшеницю. Таким чином, поки ціна на пшеницю перевищує граничні витрати від виробництва пшениці (тобто додаткові витрати на виробництво ще однієї тонни пшениці), то український селянин прагнутиме виробити додаткову тонну пшениці. Якщо пшениці буде вироблено занадто багато, то граничні витрати, згідно з невблаганним законом убутної продуктивності, почнуть швидко збільшуватися. Якщо знадобиться більш інтенсивно використовувати вже наявні орні землі, то витрати почнуть зростати, тому що додаткова кількість тракторів та комбайнів за умови незмінного фактору виробництва - землі вироблятиме все менше додаткової кількості пшениці.

Мета фірми протягом короткострокового періоду

Протягом короткострокового періоду основною метою фірми буде максимізація прибутку чи, в разі необхідності, мінімізація збитків. Оскільки ціни встановлює ринок, то фірма може опинитися в одній з таких ситуацій:

1) ціна може бути настільки високою, що фірма отримуватиме економічний прибуток;

2) ціна може бути настільки низькою, що фірма буде продовжувати функціонувати в галузі, випускаючи продукцію, але маючи збитки;

3) ціна може бути такою низькою, що найкращий вихід - тимчасово зупинити виробництво і очікувати збільшення цін;

4) ціна може дорівнювати середнім загальним витратам, тоді прибуток дорівнюватиме нулю.

Отже, основним чинником, що впливає на прийняття рішень, є ціни. У разі збереження дуже низьких цін фірма збанкрутує. За високих цін вона вироблятиме певну кількість продукції. Оскільки фірма має на меті максимізацію прибутку, то постачання визначеної кількості продукції за різними цінами і буде спробою максимізувати прибуток (або мінімізувати збитки настільки, наскільки це можливо).

Випуск продукції зростає до такого рівня, коли ціна (Р) дорівнює граничним витратам (МС). Кожен обсяг виробництва менший за вказану величину означає, що випуск усе ще недостатньо великий; кожен обсяг виробництва менший за вказану величину означає, що випуск продукції занадто зріс. Перевагою фірми, що функціонує в умовах досконалої конкуренції, є здатність пристосовувати обсяг виробництва продукції до такого рівня, за яким ціна та граничні витрати дорівнюють один одному.

У табл. 9.1 описано гіпотетичну фірму, що діє в умовах досконалої конкуренції та максимізує свій прибуток. Рис. 9.2 ілюструє ті самі дані в графічній формі [14].

Таблиця 9.1

ГІПОТЕТИЧНА ФІРМА, ЩО МАКСИМІЗУЄ ПРИБУТОК

Рис. 9.2. Криві витрат гіпотетичної фірми, що максимізує прибуток

Табл. 9.1 та рис. 9.2 дають наочне уявлення, яку кількість продукції фірмі необхідно виробляти. Середні змінні витрати (ЛУЄ) для різних обсягів випуску показано в колонці 2 таблиці, середні загальні витрати (АТС або АС) - у колонці 3, загальні витрати - 4, граничні витрати - 5. Графічна ілюстрація кривих витрат демонструє відмінність між кривою АТС та AVC і показує, що крива МС перетинає їх у точках мінімуму. Дані колонки 2 свідчать про те, що мінімальна величина середніх змінних витрат (9,6 грн) виникає, коли випуск продукції досягає 5 одиниць. Колонка 3 демонструє, що показник середніх загальних витрат досягає мінімальної величини (18 грн), якщо обсяг випуску - 6 одиниць.

Отже, здатність фірми отримувати прибуток чи ні залежить від ціни. Фірма в умовах досконалої конкуренції може продати за певною ціною яку завгодно кількість товару. Якщо ціна перевищує мінімальну величину середніх загальних витрат - 18 грн, фірма отримуватиме прибуток, виробляючи та продаючи 5 одиниць товару. Таким чином, необхідно проаналізувати дві ситуації: 1) коли фірма отримує прибуток; 2) коли фірма несе збитки.

Фірма, що отримує прибуток

Почнемо з ціни, яка дорівнює 26 грн. В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному виторгу (Р = МR). У колонках 4,7 та 8 табл. 9.1 показано загальні витрати, доход та прибуток (чи збиток). Якщо фірма виробляє 5 од. продукції, тоді її середні загальні витрати становлять 19,2 грн, а прибуток - 34 грн. Отже, справи фірма поліпшуються. Коли випуск продукції досяг 5 од., то граничні витрати дорівнюють 10 грн. Починаючи з граничного виторгу, який дорівнює 26 грн, фірма може збільшувати виробництво додаткових одиниць товару. Зростає доход, відповідно зростають витрати. Коли обсяг виробництва зросте до 6 од., прибуток збільшиться до 48 грн (через збільшення виторгу до 26 грн та витрат з 12 до 14 грн). Прибуток досягне максимуму, якщо граничний виторг зрівняється із граничними витратами (МR = МC). Це відбудеться за умови обсягу виробництва 7 од., а прибуток досягне 54 грн.

На рис. 9.2 така сама ситуація. За ціною Р = МR = 26 грн прибуток досягає максимальної величини у точці, де лінія Р = МR перетинає криву МС, яка лежить над рівнем випуску в 7 одиниць. Відрізок по вертикалі між величиною ціни та кривою АТС зображує величину прибутку в розрахунку на одиницю виробленої продукції (26 - 18,3 = 7,7 грн).

Фірма, що несе збитки

Для аналізу діяльності фірми, яка несе збитки, необхідно повернутися до ситуації, коли ринкова ціна недостатньо висока для того, щоб отримувати прибуток. Виходячи із мінімуму АС = 18 грн, ринкова ціна, нижча від цієї величини, несе збитки. Розглянемо ціну в 16 грн. Фірма не має прибутку. Навпаки, вона повинна мінімізувати свої збитки. У табл. 9.2 та на рис. 9.3 використано такі самі дані, що й у табл. 9.1, але в стовпцях 4, 7 та 8 наведено, ціни нижчі від 16 грн [14]. Якщо фірма нічого не виробляє, то в стовпці 4 проілюстровано, що загальні витрати повинні бути 48 грн - постійні витрати не збільшуються й не падають. Прибуток повинен бути рівним нулю (стовпець 7), і збитки становитимуть 48 грн. Якщо фірма тимчасово згорне свою діяльність, то ці втрати стануть постійними витратами.

Таблиця 9.2

ГІПОТЕТИЧНА ФІРМА, ЩО МІНІМІЗУЄ ЗБИТКИ

Що ж трапляється з виробництвом, коли фірма несе збитки? Якщо прибуток фірми перевищує змінні витрати, то іноді будуть відшкодовуватися й постійні витрати. Бажано, щоб фірма змогла оплатити хоча б малу частину постійних витрат і залишитися в галузі. Мінімальні середні змінні витрати зберігають свою величину в 9,6 грн, коли обсяг виробництва дорівнює 5 одиницям. При випуску 5 од. ціна перевищує середні змінні витрати на 6,4 грн. (16 - 9,6 = 6,4). Різниця між ціною та середніми змінними витратами приносить доход, який може бути не використаний для того, щоб відшкодувати частину постійних витрат. Якщо фірма виробляє 5 одиниць продукції, її збитки дорівнюють -16 грн, як указано в стовпці 8. Ці збитки менші від величини 48 грн, яка виникає в разі закриття фірми. Ціна в 16 грн перевищує граничні витрати в 10 грн. На кожну додаткову одиницю продукції припадає 16 грн виторгу і тільки 10 грн витрат. Згідно з правилами максимізації прибутку фірма в цьому випадку повинна виробляти більше продукції. Збитки фірми зведуться до мінімуму, якщо випуск продукції становитиме 6 од., тому що за таким обсягом випуску величина ціни зрівняється з величиною граничних витрат (Р = МС). Збитки фірми в розрахунку на одиницю продукції становитимуть -2 грн. (16 - 18 = -2 грн). Якщо фірма виробляє 6 од., то її збитки становлять 2 грн в розрахунку на 1 од. Отже, загальні збитки фірми - 12 грн. (-2 грн o 6 грн).

Діяльність фірми в довгостроковому періоді

Ефект досягнення економічного прибутку щезає протягом довгострокового періоду, коли нові фірми встигають з'явитися на ринку (в галузі), а старі - залишити його. Прибуток дорівнює різниці між виторгом та витратами. Як уже було сказано, економічний прибуток дорівнює виторгу мінус альтернативні витрати. Альтернативні витрати - це краща альтернатива, яку фірма упустила, коли прийняла якийсь план випуску продукції. Ця альтернатива включає в собі доход, який можна було б отримати, якщо власник грошового капіталу, праці або мистецтв управління використав усе це в більш прийнятній ситуації. Економічні збитки з'являються тоді, коли доход на ресурси, які використовує фірма, менший від нормального доходу, який одержить власник цього ресурсу у випадку альтернативного використання. Якщо економічний прибуток дорівнює нулю, фірма починає отримувати нормальний прибуток, який дорівнює доходу на ресурс, що використовується його власником.

Постійно одержувати економічний прибуток (Р > АС) або економічні збитки (Р < АС) неможливо протягом довгострокового періоду часу. Якщо в умовах досконалої конкуренції фірма одержує економічний прибуток, то це спонукає нові фірми протягом цього самого періоду входити в галузь. Нові фірми розширюють випуск продукції в галузі, ціни падають, і економічний прибуток щезає. І навпаки, якщо зберігаються економічні збитки, то галузь залишають фірми-невдахи, і це веде до збільшення цін. Таким чином, економічний прибуток та економічні збитки мають тенденцію наближатися до нормального рівня.

Якщо в якійсь галузі фірми отримують економічний прибуток, то це значить, що ресурси в цій галузі використовуються більш прибутково, ніж в інших. Чому? Тому що виторг інших галузей - це частина альтернативних витрат першої галузі. Нові фірми вступають у прибуткові галузі і залишають інші. І навпаки, якщо якась галузь збиткова, то це означає, що ресурси в ній використовуються менш прибутково, ніж в інших. В результаті ресурси з неї перетікають у більш прибуткові галузі. Таким чином, протягом будь-якого періоду існують галузі, які перебувають у стані занепаду (несуть збитки) та піднесення (одержують економічний прибуток).