Політична економія - Щетинін А.І. - 1.5. Політична економія та її функції

Політична економія як наука тісно пов'язана з практичною організацією економічного життя суспільства. Цей зв'язок реалізується через її основні функції: теоретично-пізнавальну, методологічну і практичну. При цьому, якщо врахувати той факт, що політекономія разом з економікс утворює економічну теорію, то слід зазначити, що ці функції є функціями не тільки політекономії, а й економічної теорії загалом. Розглянемо кожну з них більш детально.

Пізнавальна функція пов'язана з формуванням наукового світогляду людини. У сучасних умовах це неможливо без ґрунтовного знання економічного життя і передусім тих об'єктивних законів, за якими воно функціонує і розвивається. Політекономія, розкриваючи суть економічних явищ і процесів і викладаючи її в певній системі, якраз і дає змогу людині скласти загальне і водночас системне уявлення про суспільне виробництво. На підставі таких знань людина здатна активно і свідомо організувати свою діяльність у суспільному виробництві.

У сучасних умовах, коли динамічно відбувається процес інтернаціоналізації виробництва і формується світове господарство, в яке об'єктивно залучаються всі країни, світогляд людини, розуміння нею загальносвітових економічних процесів і загальнолюдських цінностей стають одним з найважливіших чинників прогресу людства.

Методологічна функція політекономії, а в широкому розумінні - економічної теорії загалом, полягає в тому, що вона є тією теоретичною засадою, на якій базуються всі інші економічні науки. Саме економічна теорія формує найбільш загальне уявлення про економічну систему й її особливості. У цій своїй якості вона розкриває головні зв'язки і взаємозалежності, що складаються в суспільному виробництві, які не можна ігнорувати під час аналізу економічних явищ і процесів загальноекономічними та галузевими економічними дисциплінами.

Практична функція політичної економії пов'язана з її пізнавальною і методологічною основою. Саме в цьому і полягає її практичне значення, оскільки економічна теорія, як і будь-яка інша теорія, не може давати відповіді на суто конкретні питання практики. Реалізація практичної функції має місце і в процесі формування економічної політики держави. Політекономія виступає певною теоретичною основою для розробки конкретних заходів, які і становлять економічну політику.

Зв'язок політичної економії з економічною політикою реалізується через певну сукупність ідей, конкретних завдань і заходів держави, спрямованих на пристосування суспільного виробництва до вимог пізнаних економічних законів. Але цей зв'язок буде ефективним тільки тоді, коли економічна політика буде:

o базуватись на дійсно наукових засадах;

o ураховувати інтереси всіх верств суспільства;

o будуватись на можливості застосування різних варіантів вирішення конкретних завдань;

o спиратись у своїй реалізації на скоординовані дії всіх суб'єктів економічного життя суспільства (владу, профспілки, трудові колективи, суспільні інститути тощо).

Не маючи безпосереднього виходу на практику господарювання, політекономія в певних умовах може суттєво впливати на розвиток суспільного виробництва. Це особливо помітно тоді, коли політекономія із загальноекономічної науки про виробничі відносини стає основою ідеології суспільства. У випадку ідеологізації політекономії часто виникають умови, за яких вона опосередковано стає теоретичною базою для прийняття неправильних рішень. Особливо це було характерно для колишнього Радянського Союзу і країн так званого соціалістичного табору.

Як приклад негативного впливу політекономії, що за соціалістичного ладу виконувала роль теоретичної основи комунізму, можна навести таке. Виступаючи виконавцями ідеологічних замовлень з боку комуністичної партії, економісти-політекономи стверджували, що товарно-грошові відносини не мають історичної перспективи. Це гальмувало розвиток цих відносин, вело до зниження ефективності суспільного виробництва і, урешті-решт, призвело до його повного занепаду.

Певним захистом від такого використання політекономії в сучасних умовах стає розвиток демократії, плюралізм думок у суспільстві, багатопартійність, яка відображає різні економічні інтереси різних класів і верств населення. Це стає для політекономії запорукою вільного і незаангажованого дослідження об'єктивних процесів розвитку суспільного виробництва і виробничих відносин.

Нові категорії та поняття

Економіка

Суспільне виробництво

Політична економія

Меркантилізм

Трудова теорія вартості

Догма А. Сміта

Фізіократи

Неокласицизм

Інституціоналізм

Виробничі відносини

Мікроекономіка

Макроекономіка

Метод політичної економії

Абстракція

Аналіз

Синтез

Індукція

Дедукція

Економічна категорія

Економічний закон

Механізм дії економічного закону

Механізм використання економічного

закону