Адміністративне право - Кісіль З.Р. - Комплектування Збройних Сил України

Збройні Сили України комплектуються військовослужбовцями відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

Загальний військовий обов'язок складається з:

o підготовки громадян до військової служби;

o приписки (реєстрації) до призовних дільниць;

o прийняття та призову на військову службу;

o проходження за призовом або добровільно військової та альтернативної (невійськової) служби; виконання військового обов'язку в запасі;

o дотримання правил військового обліку.

Комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями здійснюється через військові комісаріати.

Законом встановлені два види комплектування Збройних Сил України:

o шляхом призову на військову службу на основі загального військового обов'язку;

o шляхом вступу громадян на військову службу за контрактом. Призовний вік починається з вісімнадцяти років. Призов здійснюється у встановлені строки згідно з Указом Президента України.

Законодавством передбачено надання відстрочки від призову на строкову військову службу за рішенням районної (міської) призовної комісії:

o за сімейними обставинами;

o за станом здоров'я;

o для продовження навчання;

o у зв'язку з депутатською діяльністю;

o призовникам з вищою освітою - вчителям загальноосвітніх навчальних закладів та медичним працівникам на весь період їх роботи в сільській місцевості за спеціальністю.

Звільнення від призову на строкову військову службу:

o за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

o які до дня відправки на строкову військову службу досягли двадцятип'ятирічного віку;

o пройшли військову службу в інших державах;

o також громадяни, які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу чи прапорщиків у навчальних закладах органів внутрішніх справ і продовжують службу в системі МВС України, Служби безпеки України, інших військових формуваннях, мають військові або спеціальні звання.

Альтернативна (невійськова) служба запроваджена замість проходження строкової військової служби. Право на альтернативну службу як вид виконання загального військового обов'язку мають за наявності справжніх релігійних переконань громадяни України. Порядок проходження альтернативної (невійськової) служби врегульований Законом України від 12 грудня 1991 року " Про альтернативну (невійськову) службу" (в редакції від і8 лютого 1999 року).

Час проходження військової служби зараховується громадянами у загальний стаж роботи, стаж роботи за фахом, а також у стаж державної служби.

Строки військової служби.

Для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 12 місяців; для матросів і старшин, які проходять строкову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України, та Морської охорони Державної прикордонної служби України, - до 18 місяців; для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 9 місяців.

Звільнення з військової служби здійснюється в запас або у відставку.

В запас звільняються особи, що не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час. У відставку звільняються особи, що досягли граничного віку перебування у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу

Адміністративна відповідальність настає згідно а КпАП за:

o порушення правил військового обліку (ст. 210);

o умисне зіпсування обліково-військових документів чи втрату їх з необережності (ст. 211);

o неявку на виклик у військовий комісаріат (ст. 211і);

o неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 2112);

o прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (ст. 2113);

o незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на пункти збору чи призовні дільниці (ст. 2114);

o несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (ст. 2115);

o неподання відомостей про військо-зобов'язаних і призовників (ст.2116).