Адміністративне право - Кісіль З.Р. - Тема №17. Управління соціально-культурною сферою

1. Управління освітою

Конституція України в ст. 53 закріплює право громадян України на освіту.

Основним нормативним актом, який регулює освітянську діяльність в державі, є Закон України від 23 березня 1996 року "Про освіту".

Структура освіти така: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта.

В Україні встановлені такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст та бакалавр - кваліфікаційні рівні базової вищої освіти; спеціаліст, магістр - повної вищої освіти. Останнім часом проглядаються тенденції до консолідації кількості вищих освітніх рівнів шляхом ліквідації позиції "бакалавр" із зазначеного переліку.

Основними принципами освіти в Україні є:

o доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

o рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

o гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

o органічний зв'язок з освітою та національною історією, культурою, традиціями;

o незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

o науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом;

o взаємозв'язок з освітою інших країн;

o гнучкість і прогностичність системи освіти;

o єдність і наступність системи освіти;

o безперервність і різноманітність освіти;

o поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

До органів управління освітою в Україні належать:

o Міністерство освіти і науки України;

o міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;

o Вища атестаційна комісія України;

o Міністерство освіти АРК;

o місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. Вища атестаційна комісія України (далі - ВАК України) відповідно до Положення про Вищу атестацій ну комісію України організує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника.

Управління освітніми закладами

Безпосереднє управління дитячим дошкільним закладом (дитячими яслами, дитячими садками), школами, позашкільними закладами освіти здійснює директор (завідувач), який призначається вищим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядування.

Управління професійно-технічним закладом освіти, який забезпечує первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, відповідно до Закону України від 10 лютого 1998 року "Про професійно-технічну освіту", здійснює директор, якого призначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади державної форми власності. Керівник професійно-технічного навчального закладу іншої форми власності призначається засновником.

Дорадчим органом управління вищого навчального закладу є вчена рада, на яку покладені обов'язки по координації та контролю за науковою, навчальною, методичною та виховною роботою в закладі. Вона діє на підставі Положення про державний вищий заклад освіти, статуту відповідного вищого закладу та Положення про вчену раду вищого закладу освіти.

Вищим колегіальним органом самоврядування закладу освіти є загальні збори або виборний орган (конференція трудового колективу). Його повноваження та механізм створення визначаються статутом вищого навчального закладу.

Державний контроль за діяльністю освітніх закладів

Контроль за виконанням вимог законодавства України освітніми закладами у галузі освітньо-виховної роботи здійснюють Державна інспекція закладів освіти, утворена при Міносвіти і науки України (вони здійснюють, так званий, відомчий контроль), а з інших питань - у галузі бюджетної, фінансової дисципліни, дотримання природоохоронного законодавства та ін. - органи місцевого самоврядування, виконавчої влади і спеціальні контролюючі органи - органи міжвідомчого та надвідомчого контролю.