Адміністративне право - Кісіль З.Р. - 2. Управління наукою

Згідно зі ст. 54 Конституції України, держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.

Правові засади державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності визначені у Законі України від 13 грудня 1991 року "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" (у редакції від 1 грудня 1998 року).

Державне управління та регулювання наукової діяльності здійснюється згідно з принципами:

1. органічної єдності науково-технічного, економічного, соціального та духовного розвитку суспільства, поєднання централізації та децентралізації управління у науковій діяльності;

2. дотримання вимог екологічної безпеки; визнання свободи творчої, наукової та науково-технічної діяльності;

3. збалансованості розвитку фундаментальних і прикладних досліджень;

4. використання досягнень світової науки, можливості міжнародного наукового співробітництва;

5. свободи поширення наукової та науково-технічної інформації;

6. відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва;

7. забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки.

Наукову діяльність здійснюють наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ПІ-ІУ рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Державну політику формує консультативно-дорадчий орган - Рада з питань науки та науково-технічної політики.

Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки:

1) охорона навколишнього природного середовища;

2) здоров'я людини;

3) виробництво, переробка та збереження сільськогосподарської продукції;

4) екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології;

5) наукові проблеми розбудови державності України; нові речовини та матеріали;

6) перспективні інформаційні технології, прилади комплексної автоматизації, системи зв'язку.

Органи управління наукою

1. Центральним органом виконавчої влади у цій сфері є Міносвіти і науки України.

2. Інші центральні органи виконавчої влади:

o здійснюють управління науковою та інноваційною діяльністю у відповідній галузі;

o визначають напрями її розвитку;

o спрямовують і контролюють діяльність підпорядкованих їм наукових організацій;

o організують виробництво сучасної конкурентоспроможної продукції;

o відповідають за рівень науково-технічного розвитку відповідних галузей.

3. Місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

4. ВАК України:

o створює спеціалізовані ради по захисту дисертацій, затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей, щодо яких цим радам надається право проведення захисту дисертацій, провадить їх періодичну атестацію;

o розробляє і затверджує вимоги до дисертацій і осіб, які претендують на здобуття наукового ступеня і вченого звання старшого наукового співробітника;

o затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук;

o приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на основі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження вченого ступеня;

o приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співробітника на основі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.

ВАК України уповноважений:

o скасовувати рішення спеціалізованих рад і вчених рад про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання;

o позбавляти їх права прийому до захисту дисертації; позбавляти наукових і науково-педагогічних співробітників наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника.

З питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації ВАК України видає інформаційний бюлетень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року затверджений Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

5. Комісія Кабінету Міністрів України з питань науково-технічного розвитку.

Наукові заклади і наукові товариства

Вища наукова установа України - Національна Академія наук (далі - HAH України).

HAH України є державною самоврядною науковою організацією, що заснована на державній власності та діє на основі законодавства України відповідно до статуту Академії. Це вища наукова установа України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук.

В Україні діють і галузеві академії наук.

1. Українська академія аграрних наук.

2. Академія педагогічних наук України.

3. Академія медичних наук України.

4. Академія правових наук України.

Основними завданнями Академії правових наук України є:

o комплексний розвиток правової науки;

o проведення фундаментальних і прикладних досліджень в галузі держави і права;

o наукове забезпечення правотворчої діяльності державних органів;

o вивчення та узагальнення механізмів реалізації актів законодавства, визначення пріоритетних напрямів розбудови правової держави;

o наукове забезпечення здійснюваних реформ;

o підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади;

o кооперація з іноземними державами задля узагальнення міжнаціонального досвіду у галузі юриспруденції, обміну передовими дослідженнями у цій галузі, прогнозування перспектив та визначення пріоритетів подальшого розвитку;

o розвиток правової науки і юридичної освіти.

5. Академія мистецтв України як вищої творчо-наукової установи у галузі мистецтва.

Галузеві академії наук є державними науковими організаціями, що засновані на державній власності. їх фінансування може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Розвиток галузевої і відомчої науки здійснюється в рамках науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших установ, що перебувають у системі відповідних міністерств, державних комітетів та інших органів виконавчої влади.

Наукові дослідження у вузах - вузівська наука. Виконавцями науково-дослідних робіт є професорсько-викладацький склад, студенти, докторанти, аспіранти, стажисти, наукові співробітники.

Однією з форм організації науки є національні наукові центри. Статус національного наукового центру може бути наданий науковій установі, вищому навчальному закладу IV рівня акредитації, що провадять комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення та мають світове визнання своєї діяльності.

З метою забезпечення програм і проектів, визначення напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень передбачається проведення наукової і науково-технічної експертизи.