Загальні питання
Слід зазначити, що, діючи відповідно до ст. 177 ДЗЄС, Суд не обмежується лише тлумаченням права Співтовариства. Національний суд може звернутися до нього й з питанням про визнання недійсним нормативного акта Співтовариства. Таким чином, процедура надання преюдиційного тлумачення доповнює судовий контроль за актами Співтовариства і до певної міри компенсує дуже обмежені засоби захисту, що їх може використовувати приватна особа для оскарження дій Співтовариства. Наслідки преюдиційних тлумачень відрізняються залежно від того, чи останні тлумачать право Співтовариства, чи вони надаються з приводу визнання недійсною певної норми права Співтовариства.
Тлумачення права
Співтовариства
Тлумачення, яке надає Суд, є обов'язковим для судів, що звернулися ДО нього. Але й інші суди зобов'язані дотримуватися цього тлумачення з огляду на універсальну роль процедури винесення преюдиційного тлумачення. У разі, якщо ці суди відчувають будь-який сумнів щодо застосування цього тлумачення до обставин справ, які вони розглядають, або взагалі до чинності тлумачення як такого, вони можуть у будь-який час самі звернутися за преюдиційним тлумаченням. Питання дії преюдиційного тлумачення в часі також потребує роз'яснення. У програмному рішенні Суд постановив, що його тлумачення права Співтовариства роз'яснює і визначає значення й обсяг відповідної норми, як її необхідно розуміти і застосовувати з моменту прийняття цієї норми. Причому рішення, що тлумачить норму права Співтовариства, застосовується навіть до правових відносин, oо виникають до надання відповідного преюдиційного тлумачення. Однак Суд пом'якшує це очевидне відхилення від загального принципу незастосування зворотної сили, додаючи, що наслідки, які сталися через набрання нормою зворотної сили, можуть бути зменшені з міркувань правової визначеності та через серйозні наслідки, які таке рішення могло б мати для правових домовленостей, сумлінно укладених до того, як було надано преюдиційне тлумачення.
Тлумачення щодо чинності актів
Співтовариства
Очевидно, що такі тлумачення не можна порівнювати з рішеннями про визнання правових актів недійсними, зазначеними в ст. 173 ДЗЄС. На відміну від останніх, вони лише призводять до того, шо національний суд не може застосовувати відповідну норму під час розгляду справи. Однак СЄС підкреслив: тлумачення, які він надав відповідно до ст. 177, мають узгоджуватися з рішеннями щодо скасування визнання правових актів недійсними, вказаними в ст. 173. Отже, інші суди також можуть розглядати відповідну норму як недійсну, навіть якщо рішення про оголошення її недійсною було обмежено судовим розглядом основної справи, що стала приводом для звернення.
7.6. Висновки до розділів 6 та 7
Співтовариство є першим органом, який надав особам приватного права можливість використовувати заходи судового захисту для реалізації прав, якими їх наділило наднаціональне право, як за допомогою прямих дій — шляхом безпосереднього звернення до СЄС, так і непрямих дій — через процедуру надання преюдиційних тлумачень. Вже це, безумовно, заслуговує на оплески. Однак можна поставити запитання: чи відповідає система засобів судового захисту, яка майже не змінилася з часу створення Співтовариства, сучасним вимогам права Співтовариства? На особливу увагу заслуговують таких три проблеми.
Доступ до правосуддя
Серед принципових завдань будь-якої правової системи значна увага має приділятися наданню громадянам якомога ширшої можливості використання засобів судового захисту. Наскільки це відповідає дійсності стосовно Співтовариства? Для того щоб громадяни мали можливість використовувати звернення до правосуддя, географічне розташування судових органів повинне бути якомога зручнішим. Проте Європейський Союз має лише один суд, який знаходиться в Люксембурзі. Це робить судові органи Співтовариства, яке простягається від Південної Іспанії до Північної Фінляндії, дуже віддаленими для більшості людей.
Ця обставина виявилась очевидним аргументом на користь судової децентралізації. Головне заперечення проти такої пропозиції полягає в тому, що створення мережі судів Співтовариства на всій території Євросоюзу зашкодить забезпеченню єдності цілей та тлумачення права Співтовариства. Але цс необов'язково має бути саме так. СЄС міг би діяти як касаційний суд Співтовариства (Cour de Cassation), право прецедентів якого було 6 досить авторитетним для того, oоб ним користувалися суди Співтовариства нижчої інстанції. У разі необхідності судову політику могло б визначати Європейське міністерство юстиції.
Процесуальний ефект
Ця проблема тісно пов'язана з попередньою. Зокрема, процес надання преюдиційного тлумачення може бути дуже тривалим. Спочатку поллється позов до національного суду, процедура розгляду якого зупиняється на термін, протягом якого Суд Європейських Співтовариств вирішує проблему, oо виникла стосовно права Співтовариства. Після цього справа повертається до національного суду для винесення остаточного рішення з урахуванням наданого СЄС преюдиційного тлумачення. Така три Всіла процедура, крім того, має два побічних ефекти. Перший полягає в тому, oо в багатьох справах скористатися перевагами такого судового захисту можуть лише ті, хто має достатні фінансові можливості. Другий — у деяких випадках до європейського права звертаються під час розгляду кримінальних справ з єдиним наміром добитися надання преюдиційного тлумачення, oоб затягти весь судовий процес.
Виконання судових рішень
Судові органи, яким не надана можливість примусового виконання рішень, втрачають значну частину своєї ефективності. На національному рівні розпорядження про сплату платежів фактично є неефективними, якoо немає засобів для їх впровадження, включаючи, у разі необхідності, службу судових виконавців для отримання сплати. На сьогодні у Співтоваристві немає органів з виконання судових рішень, за винятком справ, пов'язаних із політикою oодо конкуренції, але навіть така служба не може діяти незалежно від органів національної влади (див. с. 250). І нова спроба зменшити кількість держав-членів, які постійно порушують ст. 169 ДЗЄС, також буде неефективною, якoо СЄС не зможе задіяти органи з виконання судових рішень для того, oоб дійсно зібрати платежі. Тут Суд обмежений і може покладатися лише на добру волю національних органів з виконання судових рішень.
8. ВІЛЬНИЙ РУХ ТОВАРІВ
8.1. Вступ
8.2. Митні збори та інші подібні перешкоди вільному руху товарів
Загальні питання
Стабілізуючі положення
Скасування митних та інших зборів, що мають еквівалентну дію
8.3. Кількісні обмеження та інші подібні заходи
Загальні положення
Стабілізуюче правило