Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Передумови

Передумови

Можливість створення Транс'європейських мереж тісно пов'язана з регіональною політикою. Мета їх заснування полягає в наданні можливості іншим формам організації суспільного життя, ніж національна держава, повністю збагнути дух внутрішнього ринку. Загальновизнано, що інтеграція національних ринків шляхом створення внутрішнього ринку може дати бажані економічні та соціальні переваги лише за умови надання підприємцям та іншим особам, які беруть участь в економічних процесах, можливості використовувати у сферах транспорту, телекомунікації та енергетики транс'європейські мережі.

Соціальні та економічні переваги, які можна буде отримати за допомогою таких Транс'європейських мереж, уявляються дуже значними. Вони дають змогу Європейському Союзу запроваджувати всебічні програми, спрямовані на вдосконалення транспортних, комунікаційних та енергетичних мереж, таким чином доповнюючи різноманітні напрями політики, які вже є предметом перегляду різними структурними фондами. Серед намірів цих політичних напрямів є також підтримка інших ініціатив, які передбачають поліпшення конкуренції в Європейському Союзі за допомогою полегшення розвитку стратегічно важливих мереж та гарантій, що ці мережі не наражатимуться ні на які перешкоди, а це може призвести до зайвих витрат у галузі промисловості.

Створення таких мереж уможливлює найбільш корисне використання різних правових документів, які регулюють діяльність внутрішнього ринку. Однак цікаво зазначити, що ці мережі розвиваються в протилежному від повної лібералізації напрямку, оскільки ґрунтуються на принципах співробітництва, узгодження і стандартизації. Але, було б помилкою зробити висновок, що їхньою метою є збільшення державних витрат, спрямованих на компенсування тимчасового зменшення витрат приватного сектору, іншими словами — застосування неокейнсіанства в управлінні попитом. Хоча Транс'європейські мережі спричиняють збільшення державних витрат, і тому призводять до зростання попиту в економіці, внаслідок широкомасштабності й довгостроковості проектів нетривалий ефект шодо стримування спаду ділової активності в економіці надто обмежений.

Положення Договору

Через те, що ці мережі можуть мати суттєве значення для внутрішнього ринку, автори ДЄС вирішили створити правову основу для заснування таких мереж. Принциповою метою було надання громадянам, фізичним і юридичним особам, які займаються підприємницькою діяльністю, та регіональним і місцевим державним органам можливості використовувати переваги таких мереж. Зокрема, враховувалась потреба налагодити зв'язок таких територій, як острови та периферійні райони з географічним центром Європейського Союзу. Відповідно, до Договору було введено новий Розділ XII (ст. 129b— 129d) про Транс'європейські мережі.

Для створення цих мереж згідно зі ст. 129b (І) Договору від інституцій Співтовариства вимагається впровадження таких ініціатив:

розробляти основні орієнтири, які охоплюють завдання, пріоритети і широкий спектр заходів, передбачених у сфері Транс'європейських мереж; зокрема, ці основні орієнтири визначатимуть проекти, що становлять спільний інтерес;

вживати будь-яких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення взаємодії мереж, особливо у сфері технічної стандартизації;

підтримувати проекти, які становлять спільний інтерес і підтримуються державами-членами та не виходять за межі напрямків, зазначених у попередньому абзаці, особливо через техніко-економічні обґрунтування, гарантії позичок чи відсоткове субсидування ставки; Співтовариство також може сприяти через Фонд згуртування, створений відповідно до ст. 161, фінансуванню спеціальних проектів у державах-членах у сфері транспортної інфраструктури.

Ці вимоги, на які вище робиться посилання, Рада повинна приймати, застосовуючи процедуру погодження або накладання вето, що їх містить ст. 189Ь Договору, після проведення відповідних консультацій з Економічним та соціальним комітетом. Інші заходи, вказані в ст. 129с(1), мають вживатися з використанням зазначеної процедури після проведення консультацій як з Економічним та соціальним комітетом, так і з Комітетом регіонів (ст. 129(1 Договору).

Слід також додати, що інституції Європейського Союзу можуть приймати рішення про співпрацю з третіми країнами у просуванні проектів, які становлять спільний інтерес та забезпечують взаємодію мереж (ст.129с(3)).

Подальший розвиток

У принципі, для того щоб діставати підтримку, яка надається цією програмою, проекти мають відповідати певним критеріям, таким як економічна важливість для регіону, створення нових робочих місць, а також не завдавати негативного впливу на навколишнє середовище. Однак, з огляду на нещодавні події, стає зрозумілим, що головна мета всього цього полягає в наданні підтримки розвитку європейських мереж. Наприклад, у транспортній галузі, якщо вибірково взяти перші ЗО проектів Транс'європейських мереж, які мали бути затверджені, слід визнати, що незважаючи на те, що вони повинні впливати на декілька визначених регіонів, їхній вплив рівною мірою відчувався також у більш віддалених регіонах. Зокрема, це стосується програми, спрямованої на те, щоб з'єднати певні розвинуті регіони між собою, такі як Лондон і Амстердам, Мадрид і Perpignan, Ліон і Турін, так само, як Париж і Берлин. І хоча всі вони вважаються доволі розвинутими регіонами Європейського Союзу, відповідну програму можна виправдати з огляду на те, що вона допомагає зменшити час на переміщення до віддалених районів Європейського Союзу та між ними. В 1996 р. Комісія виробила певну кількість документів, спрямованих на розвиток транспортних мереж ТЄМ до 2010 p., і встановила відповідні критерії, що мають застосовуватись до проектів у цій сфері, які становлять спільний інтерес.

З часу введення норм про Транс'європейські мережі в ДЄС норми про фінансування відповідних проектів також отримали більшу обґрунтованість. Відповідними фінансовими інструментами вважаються Фінансова організація згуртування, заходи, про які згадується в положеннях стосовно структурних фондів на період 1994—1999 pp., та тимчасовий механізм надання позик Європейського інвестиційного банку. В 1994 р. Комісія представила проект Регламенту, який встановлює положення про надання фінансової допомоги в ЄС згідно з програмою ТЄМ. У 1996 р. було схвалено витрачення 314 млн. ЕКЮ на Транс'європейські мережі.