Господарське право - Задихайло Д.В. - 1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій

1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій

У сучасній Україні з її складною системою економічних взаємозв'язків немаловажним питанням розвитку ринкової економіки є проблема вкладення власних заощаджень. Утім основу сучасної ринкової економіки становлять відносини, пов'язані з інвестуванням у виробництво матеріальних благ. Як наслідок, перехід до ринку на перше місце поставив відносини, пов'язані з виникненням та функціонуванням ринку інвестиційних ресурсів, зі своєю кон'юнктурою, що визначається попитом та пропозиціями на ці ресурси1.

Внутрішній інвестиційний потенціал, що утримується з одного боку, величезним адміністративним та податковим тиском, а з другого - неформальними нормами тіньової економіки, визначається: 1) відносно низьким рівнем доходів населення, що робить його споживання для низки верств населення мінімальним, а накопичення збережень неможливим; 2) низьким рівнем прибутковості в легальному підприємницькому секторі економіки, у зв'язку з цим процес накопичення капіталів є проблематичним; 3) відсутністю довіри платоспроможних громадян до існуючих інвестиційних інститутів; 4) великими обсягами вивозу капіталів за межі України та відсутністю дієвих гарантій інвесторам; 5) високим рівнем тіньової економіки.

У вітчизняному законодавстві дано декілька визначень поняття "інвестиції". Поняття "інвестиції" та всіх її похідних зазначаються у ПК та ГК. Крім того, цей термін та його похідні використовуються і в інших нормативно-правових актах, а саме у: 1) Бюджетному кодексі України від 08.072010 р. № 2456-УІ; 2) Законі України від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ "Про інвестиційну діяльність"; 3) Законі України від 15.03.2001 р. № 2299-НІ "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)"; 4) Законі України від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування"; 5) Законі України від 15.07.1999 р. № 977-ХІУ "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності"; 6) Законі України від 23.02.2006 р. № 3480-ГУ "Про цінні папери та фондовий ринок"; 7) Законі України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та інших нормативно-правових актах.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

У свою чергу, ч. 1 ст. 326 ГК визначає, що інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

Відповідно до ПК (п. 14.1.81) інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів у обмін на кошти або майно.

Отже, визначення інвестицій пов'язують із використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. Таким чином, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.

Дослідження законодавства про інвестиційну діяльність потребує встановлення окремих аспектів інвестиційних відносин. При цьому слід виходити з необхідності класифікації інвестицій із позиції їх економічної та правової природи. У зв'язку з цим необхідно розмежовувати таке: 1) інвестиції, що здійснюються з метою отримання прибутку або соціального ефекту; 2) поняття "інвестиційна діяльність", "інвестування", "реалізація інвестицій"; 3) правовідносини, що виникають у зв'язку з інвестуванням на приватноправовому та публічно-правовому рівнях; 4) інвестиційні відносини на приватноправовому рівні залежно від суб'єктного складу та специфіки його функціональності, які, у свою чергу, розподіляють на такі типи: а) інвестор - реципієнт інвестицій; б) інвестор - інвестор, що реалізує спільну інвестиційну діяльність; в) інвестор - реципієнт + інші учасники інвестиційних відносин; г) інвестор - інвестиційний посередник - реципієнт інвестицій; 5) залежно від виду юридичного факту, в силу якого інвестиційні відносини виникають: а) договірна форма; б) позадоговірна форма; 6) інвестиційні відносини в динаміці, що потребують урахування трансформації майнових та зобов'язальних відносин залежно від стадії "інвестування" або "реалізації інвестицій"; 7) на публічно-правовому рівні можна розмежовувати інвестиційну діяльність, що реалізується на умовах загального та спеціального правового режимів; 8) інвестиційні відносини можуть реалізовуватися як за участі національних суб'єктів, так і за наявності іноземного елемента; 9) поділ інвестицій залежно від правового титулу інвестованих цінностей: а) власні; б) взаємні; в) залучені; 10) поділ інвестицій на прямі на портфельні; 11) поділ інвестицій залежно від строків, ступеня ризику, форми власності тощо1.

У контексті розподілу інвестицій, окрім ви ще ви кладе його, необхідно відзначити, що О. М. Вінник поділяє інвестиції також за різними ознаками.

І. Залежно від видів матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти інвестиційної діяльності, розрізняють такі види інвестицій: 1) інвестиції у вигляді грошових коштів у національній або іноземній валюті, що визнається конвертованою Національним банком України; 2) інвестиції у вигляді цільових банківських вкладів; 3) інвестиції у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді господарських товариств та інших господарських організацій корпоративного типу); 4) інвестиції у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; 5) інвестиції у вигляді рухомого та нерухомого майна (будинків, споруд, устаткування та інших матеріальних цінностей) та пов'язаних із ним (цим майном) майнових прав; 6) інвестиції у вигляді майнових прав, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; 7) інвестиції у вигляді сукупності технічних, технологічних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау); 8) інвестиції у вигляді грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, у т. ч. гарантовані першокласними банками, та такі, що мають вартість у конвертованій валюті; 9) інвестиції у вигляді прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів; 10) інвестиції у вигляді інших цінностей відповідно до законодавства України.

ІІ. Залежно від джерел інвестування (вітчизняні чи іноземні) розрізняють: 1) внутрішні (участь у яких беруть лише вітчизняні інвестори); 2) зовнішні (іноземні) інвестиції (здійснюються виключно іноземними інвесторами), спільні інвестиції (за участю вітчизняних та іноземних інвесторів).

ІІІ. За методами господарювання розрізняють: 1) реальні інвестиції, тобто спрямовані на збільшення реального капіталу та розширення матеріального виробництва; 2) фінансові інвестиції- вкладення у фіктивний капітал, тобто витрати на купівлю цінних паперів; 3) реінвестиції, під якими слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

IV. Залежно від характеру участі інвестора в інвестуванні розрізняють: 1) прямі інвестиції (здійснюються безпосередньо інвестором, що вимагає від нього відповідної підготовки та професійних навичок); 2) непрямі інвестиції (здійснюються за посередництвом інших осіб - інвестиційних або фінансових посередників).

V. Залежно від періоду інвестування виділяють: 1) короткострокові інвестиції (строк вкладення яких не перевищує одного року); 2) довгострокові інвестиції (здійснення яких перевищує один рік).

VI. Залежно від форм власності, на базі якої функціонує інвестор, та джерел інвестиційних коштів розрізняють: 1) приватні інвестиції (здійснюються фізичними особами та юридичними особами, які не належать до державної та комунальної власності, за рахунок власних або позичкових коштів); 2) державні інвестиції (здійснюються державними суб'єктами господарювання за рахунок державних або позичкових коштів); 3) комунальні інвестиції (здійснюються органами місцевого самоврядування та створеними ними організаціями за рахунок коштів місцевих бюджетів та позичкових коштів); 4) змішані інвестиції (здійснюються інвесторами, що функціонують на різних формах власності)1.

Розглядаючи вищевикладені критерії розподілу видів інвестицій, викладених у п. З, необхідно відзначити вимоги ПК із цього приводу.

Так, відповідно до ПК (п. 14.1.81) інвестиції поділяють на: 1) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм ПК; 2) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів, вони поділяються на: а) прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; б) портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; 3) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Крім вищевикладеного, необхідно враховувати про запровадження в ПК такого терміна, як "інвестиційна складова" (п. 14.1.82) - кошти, передбачені в тарифі на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також транспортування, зберігання та постачання природного газу ліцензіата як частина прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання для цільового фінансування видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією основних фондів (у тому числі заходів із підвищення безпеки та дотримання екологічних норм) та будівництвом нових об'єктів підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з вищенаведеного, інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись у формі: 1) інвестування, яке здійснюють громадяни, недержавні підприємства, господарчі асоціації, об'єднання і товариства, а також суспільні й релігійні організації, інші юридичні особи, засновані на колективній власності; 2) державного інвестування; 3) іноземного інвестування; 4) спільного інвестування засобів і цінностей громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.