Господарське право України - Несинова С.В. - 13.3. Корпоративне управління та його особливості у різних видах господарських товариств. Органи управління

Визнані в усьому світі стандарти корпоративного управління поступово стають звичайною практикою і для українського бізнесу. Причина цього - активізація українських компаній, які шукають нові джерела фінансування, у тому числі через вітчизняні та міжнародні фондові ринки. Це зумовлює якісно інші вимоги до прозорості бізнесу, необхідність дотримання жорстких вимог, які висуває новий Закон "Про акціонерні товариства", а також найкращих практик корпоративного управління. Змінюються форми роботи з акціонерами, зростає їхня активність, що зумовлює поступове витиснення із середовища акціонерів "пересічних" громадян, посилення впливу інституційних акціонерів на корпоративну поведінку компаній, перетворення greenmail та рейдерства на прибуткові напрями бізнесу.

Усе це призводить до поступової відмови від аматорства в побудові моделі корпоративного управління. За останні кілька років практично в кожній українській компанії з'явилися фахівці, що відповідають за корпоративне управління, обіймаючи посади менеджерів, секретарів, юристів, що практикують у сфері корпоративного права, консультантів тощо.

Посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.

Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства.

Посадові особи органів акціонерного товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, крім випадків, передбачених законом. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) або аудитора вони зобов'язані надати документи про фінансово-господарську діяльність товариства.

Посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором, укладеним з ними.

Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Відповідальність посадових осіб органів акціонерного товариства передбачена у ст. 63 Закону України "Про акціонерні товариства". Вони несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Однак для ефективного управління товариством ще існують багато недоліків як нормативного, так і організаційного характеру. Так, новий Закон України "Про акціонерні товариства" містить законодавчі прогалини, які перешкоджають ефективній роботі наглядової ради. Крім Розділу VIII "Наглядова рада" у ньому є вказівки на повноваження наглядової ради акціонерного товариства. Також ст. 51 цього Закону "Створення наглядової ради акціонерного товариства" явно недостатньо, тому треба намагатися включити до статуту ті положенні, яких немає в Законі. У ст. 52 "Компетенція наглядової ради" є п. 23, який визначає, що до компетенції наглядової ради належить вирішення інших питань, які стосуються виключної компетенції наглядової ради згідно із Законом або статутом акціонерного товариства. Як свідчить практика, до таких питань належать: затвердження річного бюджету та стратегії товариства, політика управління ризиками, затвердження бізнес-планів та контроль за їх реалізацією.

Викликає сумніви п. 13 ч. 2 ст. 52 вищезазначеного Закону, якщо наглядова рада відсутня, питання обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом. Тобто, якщо немає наглядової ради, нехай це питання вирішують збори, але аж ніяк не виконавчий орган.

Широкої роз'яснювальної роботи потребує й механізм кумулятивного голосування, який застосовується при обранні членів наглядової ради. Кумулятивне голосування - це голосування під час обрання органів товариства, при якому загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Усі присутні визнали цей механізм досить складним. Це засвідчив і наведений приклад: три спроби здійснити кумулятивне голосування дали абсолютно різні результати, тоді як всі учасники голосування мали чіткі позиції і не змінювали їх у ході голосування.

Отже, Закон України "Про акціонерні товариства", який тільки вступив у силу, потребує як роз'яснень, так і доопрацювань з метою заповнення законодавчих прогалин, що впливають, зокрема, і на здійснення корпоративного управління. Це доводить і той факт, що група науковців, яка розробляла Закон, продовжує працювати, але вже над його вдосконаленням.