Громадські об’єднання в Україні - Бесчастний В.М. - 7.4. Спортивні організації

З метою забезпечення реалізації заходів щодо виконання Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації", затвер­джених постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14, розвитку спортивного руху в Україні діє розгалу­жена мережа спортивних організацій (товариств, федерацій тощо). Тільки федерацій з олімпійських видів спорту нарахо­вується 41. Найчисленнішими та найвпливовішими є організа­ції, які займаються розвитком найпопулярніших і наймасовіших видів спорту, наприклад футболу.

Всеукраїнська спортивна громадська організація " Федерація футболу України" (далі – ФФУ) є всеукраїнською громадською незалежною організацією фізкультурно-спортивного спряму­вання, створеною відповідно до Законів України "Про об'єднання громадян" та "Про фізичну культуру і спорт" на засадах індиві­дуального і колективного членства. ФФУ підтримує політичний та релігійний нейтралітет.

ФФУ – неприбуткова громадська організація. ФФУ отрима­ла статус національної з моменту прийняття відповідного рі­шення центральним органом виконавчої влади з фізичної куль­тури і спорту. ФФУ разом із повноваженнями щодо своїх членів, передбачених законодавством для громадських організацій і чинним статутом, користується також повноваженнями щодо розвитку футболу, делегованими центральним органом вико­навчої влади з фізичної культури і спорту України, та виключ­ним правом представляти футбол України у міжнародних спор­тивних організаціях і в міжнародних спортивних змаганнях з футболу, а також виключним правом на проведення змагань з футболу в Україні.

ФФУ визнає цілі та завдання ФІФА та УЄФА, керується у своїй діяльності документами цих організацій та бере на себе зобов'язання дотримуватися обов'язків, передбачених цими асоціаціями для національних асоціацій-учасниць.

Згідно із Законом України "Про фізичну культуру і спорт", відповідними положеннями Статуту УЄФА – ФФУ з метою підвищення рівня організаційних засад професіонального фут­болу та проведення змагань серед професіональних футбольних клубів вибудовує свої відносини з Професіональною футбольною лігою України, створеною на основі об'єднання професіональ­них футбольних клубів зі статусом юридичної особи, яка є ко­лективним членом ФФУ, підвладна і підпорядкована ФФУ на підставі чинного статуту та відповідного договору.

Головна мета діяльності ФФУ– забезпечення та сприяння зростанню рівня і масовості футболу в Україні на основі кон­солідації і координації зусиль громадян та організацій, зацікав­лених у його розвитку.

Цілі ФФУ:

1) вирішення питань, що стосуються футболу в Україні, на засадах демократичного управління. Організація взаємодії та співробітництва громадян і організацій, зацікавлених у розвит­ку футболу в Україні та Європі в дусі миру, взаєморозуміння та чесної гри, без дискримінації за політичними міркуваннями, ознаками статі, віросповідання та раси;

2) забезпечення гідного представництва України у міжна­родному футбольному співтоваристві та ведення справ у дусі європейської солідарності;

3) упровадження (поширення) єдиної політики розвитку футболу;

4) дотримання єдиних принципів дисциплінарної практики стосовно всіх членів ФФУ;

5) удосконалення системи підготовки футболістів і методо­логії гри у футбол;

6) створення в установленому чинним законодавством порядку сучасної навчально-тренувальних та медико-реабілітаційних баз для підготовки футболістів;

7) розвиток системи пропаганди і популяризації футболу;

8) захист членів ФФУ, поважання їх інтересів та врегулю­вання спорів між ними;

9) проведення курсів, семінарів, конференцій та інших нау­ково-методичних і практичних заходів з питань розвитку фут­болу;

10) розповсюдження інформації про діяльність ФФУ;

11) підтримання контактів та співпраця з УЄФА, ФІФА, Конфедераціями та Асоціаціями-учасницями, визнаними УЄФА і ФІФА.

Завдання ФФУ:

– постійне вдосконалення гри у футбол і сприяння її поши­ренню в Україні особливо через молодіжні, дитячо-юнацькі програми та програми розвитку;

– розроблення і забезпечення реалізації довгострокових програм розвитку футболу, у тому числі підготовки футболістів міжнародного рівня, збірних команд України до участі в Олім­пійських іграх, чемпіонатах світу і Європи та клубних команд у Кубках УЄФА;

– удосконалення принципів та критеріїв формування збір­них команд, забезпечення динамічного зв'язку клубних і збір­них команд України;

– сприяння ефективній діяльності членів ФФУ з виконан­ня статутних завдань;

– забезпечення організації змагань і турнірів, проведення футбольних чемпіонатів і першостей, розіграшів Кубків та ін­ших змагань серед членів федерації;

– сприяння налагодженню і розвитку співробітництва, плідної взаємодії та взаєморозуміння між членами ФФУ;

– підтримання зв'язків і співпраці з ФІФА та УЄФА, забез­печення дотримання їх Статутів та інших регламентних доку­ментів усіма членами ФФУ;

– контроль та забезпечення дотримання усіма членами ФФУ установчих і регламентних документів ФФУ, Правил гри (а у випадках, коли підлягають застосуванню документи ФІФА, УЄФА – документів цих організацій) під час проведення матчів з футболу;

– запобігання усім методам або практичним діям, що мо­жуть поставити під загрозу чесне проведення змагань або спри­чинити зловживання у футболі;

– захист інтересів членів ФФУ у відносинах із органами державної влади, посадовими особами, громадськими організа-діями, усіма третіми особами;

– надання правової і соціальної допомоги членам ФФУ: гравцям, тренерам та іншим фахівцям із футболу, виявлення турботи про ветеранів футболу;

– отримання повноважень щодо організації міжнародних турнірів на території України, надання рекомендацій у ФІФА та УЄФА щодо участі в міжнародних змаганнях клубних ко­манд, які представляють колективних членів ФФУ;

– впровадження Системи атестації професіональних фут­больних клубів, тренерів, футболістів та інших фахівців з фут­болу.

Членство у ФФУ відкрите для індивідуальних та колектив­них членів.

Індивідуальним членом ФФУ може бути повнолітній грома­дянин України, який має поручительства трьох осіб, котрі зро­били великий внесок у спортивні досягнення українського футболу, за умови, що його діяльність пов'язана з футболом і він поділяє мету і статутні завдання ФФУ, та бажає сприяти її подальшій діяльності. Для цього вони подають на розгляд Викон­кому ФФУ письмову заяву про надання індивідуального член­ства.

Колективним членом ФФУ можуть бути колективи громад­ських організацій, спілок громадських організацій, асоціацій, колективи підприємств, установ, господарчих товариств і під­розділів цих структур, які відповідають за організацію та вирі­шення пов'язаних із футболом питань на своїй території або у певній галузі та поділяють мету, статутні завдання ФФУ, бажа­ють сприяти її діяльності.

Зараз колективними членами ФФУ є 27 регіональних феде­рацій та 16 асоціацій.

Колективні члени здійснюють управління футболом та спри­яють його розвитку у відповідному регіоні або галузі. В Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створено регіональні федерації (відділення) ФФУ, які діють на підставі власних статутів, прийнятих їх керівними органами.

У кожній адміністративно-територіальній одиниці України створюється тільки одна регіональна федерація, яка реєструєть­ся (легалізується) у встановленому законодавством порядку, після чого набуває повноважень з управління та розвитку фут­болу, яка визнається ФФУ. Регіональні федерації створюються та діють на засадах колективного членства.

Колективний член ФФУ:

1) організовує виконання рішень керівних органів ФФУ;

2) налагоджує спортивну інфраструктуру для розвитку футболу у відповідному регіоні або галузі та без винятків конт­ролює її;

3) здійснює пошук і консолідацію фахівців для впроваджен­ня програм ФФУ, УЄФА та ФІФА;

4) висуває кандидатури на обрання президента та інших осіб до керівних органів ФФУ;

5) здійснює повноваження делеговані їй органами ФФУ;

6) створює постійно діючі або тимчасові структурні підроз­діли для реалізації статутних завдань;

7) веде облік членів і контролює сплату ними членських внесків.

Регіональну федерацію очолює голова, який підзвітний і під­контрольний ФФУ.

Колективне членство у ФФУ може бути прямим або непря­мим, тобто через регіональні федерації, асоціації, ліги на заса­дах рівних прав та обов'язків.

Порядок прийому членів ФФУ

Колективи організацій або установі які бажають стати ко­лективним членом ФФУ, подають на розгляд ФФУ письмову заяву про надання колективного членства. У заяві мають бути офіційні рішення організації або установи про вступ, назву кан­дидата, юридичну адресу, визначення юридичного статусу, форми участі у спортивній діяльності (якщо така має місце), відомості про осіб (органи), уповноважених діяти від імені ко­лективного члена без довіреності, про склад і засади формуван­ня керівних органів, відомості про членство в інших спортивних об'єднаннях, посилання на згоду дотримання статутів ФФУ, УЄФА, ФІФА, їх регламентів, рішень, директив і визнання їх виключної компетенції та юрисдикції. До заяви додаються копії установчих документів для зареєстрованих громадських органі­зацій і регламентних документів.

ФФУ може вимагати від кандидата у колективні члени ФФУ іншу інформацію (документи) про його структуру та спортивну інфраструктуру (наявність спортивних споруд, обладнання та умов для гри у футбол) тощо.

Розгляд поданих заяв і винесення рішень про прийняття (відмову в прийнятті) до колективних та індивідуальних членів ФФУ здійснює Конгрес.

У період між Конгресами Виконком ФФУ може надати тимчасове членство. Рішення про членство у ФФУ приймає наступний Конгрес.

Права та обов'язки членів ФФУ

Члени ФФУ мають право:

– брати участь (через своїх делегатів) в обранні керівних органів, висувати кандидатури, бути обраними (в особі своїх делегатів) до складу органів ФФУ;

– брати участь в управлінні ФФУ через обраних за їх учас­тю делегатів або членів органів ФФУ;

– отримувати повну і достовірну інформацію щодо діяль­ності ФФУ;

– вносити пропозиції стосовно поліпшення діяльності ФФУ та її органів;

– брати участь у спортивних, навчальних, методичних заходах, семінарах і конференціях, що проводить ФФУ;

– користуватися підтримкою ФФУ у діяльності, що від­повідає статутній меті ФФУ;

– користуватися правовим та соціальним захистом своїх прав і законних інтересів з боку ФФУ;

– виходу зі складу членів ФФУ.

Члени ФФУ зобов'язані:

1) сприяти розвитку футболу в Україні, реалізації політики ФФУ, налагодженню дружніх відносин між особами, організа­ціями, колективами України, що діють у цій сфері;

2) співпрацювати із ФФУ в усіх питаннях щодо організації змагань та футболу взагалі;

3) підтримувати авторитет ФФУ, не чинити дій, які супере­чили б статутним цілям ФФУ та підривали її престиж;

4) дотримуватися статуту, а також регламентів і рішень, ухвалених керівними органами ФФУ; дотримуватися вимог УЄФА, ФІФА та виконувати статути і регламентні директиви та рішення їх органів, Правил гри, прийнятих рішеннями Між­народної ради футбольних асоціацій (ІРАВ);

5) забезпечувати дотримання статутів і регламентних доку­ментів ФФУ, УЄФА, ФІФА всіма особами, які є їх членами (ко­мандами, гравцями, тренерами, офіційними особами, іншими фахівцями з футболу), та виконання дисциплінарних санкцій відповідно до рішень юридичних органів ФФУ;

6) дотримуватися принципів чесної гри, включати їх до своїх статутів, а також слідкувати за їх дотриманням клубами, гравцями та офіційними особами;

7) дотримуватися дисциплінарних вимог і правил, перед­бачених регламентними документами ФФУ, УЄФА та ФІФА;

8) брати участь тільки у змаганнях, що проводить і визнає ФФУ;

9) забезпечувати відповідність структури, установчих і ре­гламентних документів ФФУ вимогам чинного статуту та пові­домляти ФФУ про зміни в них;

10) своєчасно сплачувати членські, заявочні та інші обов'яз­кові внески;

11) колектив будь-якої юридичної особи або фізична особа, зареєстровані як прямий або побічний член ФФУ, зобов'язані виконувати усі норми, встановлені чинним статутом.

ФФУ визначає окремі правила прямого або побічного членства для колективів професіональних футбольних клубів, а саме:

1) визнавати виключну компетенцію ФІФА, УЄФА та ФФУ щодо розвитку футболу, проведення змагань і дисциплінарної юрисдикції, а також виконувати їх статути, регламенти і рішен­ня, що має бути зафіксовано в статуті кожного клубу;

2) визнавати, що питання організації і проведення арбітра­жу, інспектування та допінг-контролю змагань із футболу є ви­ключною компетенцією ФФУ в особі її відповідних комітетів;

3) перебувати і бути зареєстрованим на території України і проводити матчі "на своєму полі" тільки на території свого розташування. ФФУ має право зробити виключення з цього правила. Мати у розпорядженні відповідну інфраструктуру для проведення матчів "на своєму полі" та повністю відповідати за організацію участі своїх команд у матчах на полі інших клубів відповідно до вимог регламентних документів;

4) бути єдиною організацією, яка має право укладати контракти з футболістами та контролювати усіх футболістів, котрі беруть участь у змаганнях за цей клуб;

5) колектив жодної юридичної особи і/або фізична особа, включаючи холдинги і дочірні компанії, не можуть володіти або керувати більше як одним клубом (командою) – членом ФФУ;

6) бути єдиним володарем емблеми та іншої символіки і назви клубу. Крім того, символіка клубу не повинна змінюва­тися у рекламних або пропагандистських цілях;

7) бути колективним членом регіональної федерації або асоціації, яка є членом ФФУ;

8) не укладати ніяких контрактів з телевізійними компанія­ми, спонсорами, іншими комерційними партнерами, якщо умови співпраці з ними передбачають положення, що можуть обмежувати клуб у його свободі приймати рішення або вплива­ти на управлінську діяльність клубу;

9) виконувати вимоги УЄФА та ФФУ щодо системи атестації професіональних клубів, визнавати виключну компетенцію ФФУ у цьому питанні та усвідомлювати, що участь клубу – члена ФФУ у національних і клубних змаганнях УЄФА можлива лише за наявності атестату, який видає Атестаційна комісія ФФУ.

ФФУ бере на себе зобов'язання забезпечити підтримку клубів у прийнятті всіх рішень, у тому числі стосовно членства в ФФУ, незалежно від будь-якого зовнішнього впливу. Це зобов'язання діє незалежно від організаційної структури та форми власності клубу.

Ліги або інші групи клубів, які є колективними членами ФФУ, можуть утворюватися лише за дозволом ФФУ та підпо­рядковуються їй. Чинний статут визначає повноваження, що можуть надаватися такій лізі і/або групі клубів, а також їх пра­ва й обов'язки, а саме:

– установчі та регламентні документи цих об'єднань, а та­кож зміни та доповнення до них узгоджує Виконком ФФУ;

– діяти лише в межах чинного статуту і делегованих пов­новажень;

– регулярно звітувати перед Виконкомом ФФУ про вико­нання делегованих повноважень;

– діючій на час затвердження цього статуту Професіональ­ній футбольній лізі України делегуються повноваження згідно із щорічним договором.

Вихід зі складу ФФУ, припинення членства, виключення члена

Колективний або індивідуальний член може припинити членство у ФФУ в кінці фінансового року за умови, що він надіслав Адміністрації ФФУ рекомендованим листом письмове повідомлення про свій намір принаймні за шість місяців до дати виходу із ФФУ. У разі ліквідації організації колективного чле­на його членство в ФФУ припиняється одразу.

Конгрес може виключити колективного або індивідуального члена із ФФУ за таких умов:

– невиконання своїх фінансових зобов'язань щодо ФФУ;

– істотних порушень чинного статуту, регламентів, рішень, прийнятих відповідно до нього;

– втрати статусу регіональної федерації чи асоціації, що представляє футбол на відповідній території/галузі, або втрати делегованих повноважень.

Колективний член ФФУ зобов'язаний виконати усі свої фі­нансові обов'язки перед ФФУ до припинення, розпуску (лікві­дації) або завершення свого членства.

Рішення про виключення колективного або індивідуального члена приймає Конгрес ФФУ. За виключення мають проголо­сувати щонайменше 3/4 делегатів Конгресу, за умови присутності на засіданні не менше половини від загальної кількості деле­гатів.

Тимчасове припинення (призупинення) членства:

1) якщо на думку Виконкому ФФУ колективний або індиві­дуальний член неодноразово припускався істотних порушень статутів і/або положень, рішень ФФУ, УЄФА, ФІФА, прийня­тих відповідно до них, Виконком має право тимчасово припи­нити (призупинити) членство цього колективного члена, і це рішення набуває чинності одразу після його прийняття.

2) питання тимчасового припинення членства передаються на розгляд чергового Конгресу, який приймає рішення про виключення колективного або індивідуального члена, скасу­вання або продовження тимчасового припинення її членства. Якщо Конгрес не розглядає це питання, тимчасове припинення членства скасовується.