Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Стаття 33. Суддя вищого спеціалізованого суду

1. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Виходячи з положень Конституції України та цього Закону суддею вищого спеціалізованого суду може бути особа, яка має громадянство України, не молодша 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш ніж 7 років, з них 5 безпосередньо на посаді судді, Знання державної мови та строк проживання на території України протягом 10 років теж є обов'язковою умовою для зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду. Суддя вищого спеціалізованого суду є носієм судової влади.

Як і судді місцевих та апеляційних спеціалізованих судів, судді вищого спеціалізованого суду здійснюють правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом. Суддя як посадова особа має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії судді при здійсненні правосуддя обмежені та регламентовані процесуальним законом, але з урахуванням ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка вказує, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини у державі, суддя зобов'язаний приймати, рішення навіть при відсутності законодавчої норми.

Крім того, суддя вищого спеціалізованого суду зобов'язаний проводити процесуальні дії, здійснювати організаційні заходи для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справи. Процесуальним законом визначений порядок дій судді-доповідача по підготовці конкретної справи до розгляду. Таким чином, суддя поставлений у певні часові межі, зі сплином яких він має,прийняти конкретне рішення у справі, при цьому від нього вимагається висока якість її розгляду.

Рішення суду тільки тоді має значення, коли воно виконується, тому суддя вищого спеціалізованого суду повинен здійснювати контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень, тим самим забезпечуючи ефективність, дієвість та оперативність цих рішень, що, в свою чергу підвищує авторитет суду в цілому.

Коментована стаття не дає переліку повноважень судді вищого спеціалізованого суду. Такі повноваження надаються йому також іншими законами, зокрема процесуальними. Це можуть бути як процесуальні, так і організаційні повноваження. Наприклад, надання методичної допомоги суддям нижчого рівня, участь в діяльності органів суддівського самоврядування тощо.

Робота судді вищого спеціалізованого суду пов'язана як з опрацюванням величезного масиву нормативно-правових актів, матеріальних та процесуальних законів, так і з науковим обґрунтуванням тих положень, на які він спирається у своїх рішеннях. Для полегшення роботи у цьому напрямі суддя має помічника, який виковує як технічну, так і науково-організаційну роботу, забезпечуючи процесуальну діяльність судді, а також організацію розгляду судової справи та звернення до виконання судових рішень. Слід відзначити, що робота помічника судді і секретаря судового засідання- це різні категорії діяльності службовців, різна спеціалізація внутрішньо-судової роботи, професійна діяльність з різним обсягом роботи.

На посаду помічника судді вищого спеціалізованого суду може бути зарахований громадянин України, який має вищу юридичну освіту. Згідно з підпунктом "6" п. З ч. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" посада помічника судді вищого спеціалізованого суду віднесена до третьої категорії державних службовців. Таким чином, на помічника судді вищого спеціалізованого суду поширюється дія Закону України "Про державну службу", в тому числі і його положення про зарахування на державну службу та її проходження.

Процесуальні роль, права і обов'язки помічника судді процесуальним законодавством не визначені і регулюються лише інструкціями та положеннями відповідних судів. Правовий статус помічників суддів визначено 151 цього Закону.