Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування

Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування

Стаття 113. Завдання суддівського самоврядування

1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні дів суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів,

3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Згідно з Основними принципами Організації Об'єднаних Націй щодо незалежності суддівства, які були підтверджені Загальною Асамблеєю ООН у листопаді 1985 року, судді, як й інші громадяни, користуються свободою слова, віросповідання, асоціацій і зборів, але, користуючись цими правами, вони повинні поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади, зберегти безсторонність і незалежність судових органів.

Судді володіють свободою організовувати асоціації суддів та інші організації і вступати до них для захисту своїх інтересів, вдосконалення професійної підготовки та збереження своєї судової незалежності. Про роль і місце суддівських організацій йдеться і в документах Ради Європи щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (1994 р.), Європейській хартії про статус суддів (1998 р.) тощо.

Конституція України у ст. 130 визначила повноваження і завдання суддівського самоврядування, діяльність якого спрямовується на вирішення питань внутрішньої діяльності судів.

Коментована стаття дає правове визначення поняття суддівського самоврядування як самостійного колективного вирішення питань внутрішньої діяльності судів професійними суддями, а також конкретизує поняття внутрішньої діяльності судів.

Віднесене коментованою статтею до питань внутрішньої діяльності організаційне забезпечення судів та діяльності суддів полягає у створенні належних умов для нормальної роботи судів загальної юрисдикції - їх достатнього фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення, організації ефективного діловодства, ведення необхідної судової статистики та архіву, організації будівництва, ремонту, утримання та оснащення приміщень судів для комфортного та безпечного перебування там громадян і працівників суду, а також у визначенні оптимальної завантаженості і, відповідно, чисельності суддів, впровадженні комп'ютеризації для судочинства, діловодства та інформативно-нормативного забезпечення, проведення на основі аналізу діяльності і вивчення досвіду інших країн вдосконалення організації діяльності судів тощо. Всі зазначені заходи спрямовані на здійснення завдань судової влади - забезпечення доступного, незалежного і неупередженого правосуддя в державі.

Соціальний захист суддів та їх сімей полягає у забезпеченні виконання гарантій, встановлених Конституцією України, законами та іншими нормативними актами щодо матеріального забезпечення працюючих суд дів, суддів у відставці, страхування їх життя та майна, впровадження заходів безпеки суддів та членів їх сімей, забезпечення їх недоторканності, а також організації медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування, забезпечення благоустроєним житлом, поховання та увічнення пам'яті суддів та суддів у відставці.

Крім забезпечення виконання законодавства України з цих питань, органи суддівського самоврядування, на основі взаємодії з міжнародними суддівськими організаціями та органами законодавчої і виконавчої влади вживають заходів щодо впровадження у національне законодавство та правозастосовну практику міжнародних і європейських норм і стандартів з питань матеріального і соціального забезпечення суддів, гарантій їх захисту і недоторканності.

Зазначені у частині третій коментованої статті інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя, стосуються забезпечення управлінської діяльності в судах, підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів, контролю за виконанням, організаційних функцій у судах і дотриманням при виконанні цих функцій прав громадян та прав суддів і працівників апарату судів при здійсненні управлінських функцій суддями на адміністративних посадах, а також питання встановлення і дотримання суддями норм професійної етики судді, заохочення та відзначення суддів тощо.

Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону і можуть мати імперативний характер як обов'язкові для всіх суддів та органів організаційного забезпечення діяльності судів. Такими є Кодекс професійної етики суддів, положення про ради суддів, рішення про скликання конференцій, з'їздів тощо. Крім цього, органи суддівського самоврядування приймають рекомендаційні та погоджувальні рішення, а також рішення індивідуального характеру (про заохочення суддів, вибори до органів, що утворюються органами суддівського самоврядування), а також звернення до органів державної влади, міжнародних організацій.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування. Посилання на повноваження та порядок взаємодії і спільного прийняття рішень з органами суддівського самоврядування можуть бути наведені також в указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, нормативних документах органів виконавчої влади - у випадках, коли цим Законом передбачаються ініціатива чи погодження вирішення питань внутрішньої діяльності судів з органами суддівського самоврядування.

Таким чином, із змісту коментованої статті випливає, що суддівське самоврядування - це підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах.

До питань внутрішньої діяльності судів, зокрема, належать організаційне й кадрове, матеріально-технічне і фінансове забезпечення функціонування судів та діяльності суддів, соціальний захист і побутове забезпечення суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються суддями для виразу їхніх інтересів як носіїв судової влади та забезпечення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування виступають:

1) збори суддів, які проводяться суддями в місцевих і апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, а також у Верховному Суді України;

2) конференції суддів загальних місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з'їзд суддів України;

6) ради суддів, в тому числі рада суддів України.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

- забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, суддів, захисту від втручання в їх діяльність;

- участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контролю за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

- вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції та до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- заохочення суддів та працівників апарату судів;

- здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, Державною судовою адміністрацією України та іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання у судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.

Обов'язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Державну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.