Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень - Базилюк А.В. - 4.5. Податковий облік запчастин

Фінансовий облік. Зняті з автомобілів і непридатні для експлуатації запасні частини передаються в комору з метою подальшої здачі (продажу) як металобрухту. Первісна вартість таких запчастин (металобрухту) дорівнює їхній справедливій вартості (можливій вартості реалізації). Оприбутковують їх як безкоштовно отримані запаси (п. 12 П(З)БУ 9). Вартість таких запчастин включають до складу доходу підприємства по кредиту субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і одночасно як актив враховують по дебету субрахунка 209 "Інші матеріали" у складі виробничих запасів (металобрухту) призначених для продажу.

Внаслідок застосування такої методики обліку доходи фіксуються двічі. Перший раз - за датою оприбуткування запчастин (металобрухту). Другий - за датою реалізації металобрухту. При цьому витрати фіксуються один раз - за датою списання вартості брухту на собівартість реалізації. Проте така методика не суперечить умовам стандартів бухгалтерського обліку. Тому ми можемо констатувати недосконалість діючої методики обліку на цій дільниці, яка призводить до штучного збільшення сукупних доходів підприємства на суму оприбуткованого брухту.

Розглянемо порядок відображення в обліку операцій оприбуткування і реалізації запчастин, непридатних для подальшого використання (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Відображення операцій оприбуткування та реалізації запчастин, _непридатних для подальшого використання _

4.3. Облік шин та акумуляторів

Операції по заміні шин і акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння й інших видів поліпшення дорожньо-транспортних засобів. Ці операції не включені й до переліку операцій, які належать до технічного обслуговування.

Первинний облік акумуляторних батарей ведеться за типами і марками автомобілів, місцем їхнього збереження.

Акумулятори, що надійшов на склад, привласнюється порядковий гаражний номер, під яким на нього оформлюється картка. При відпуску акумулятора зі складу в обліковій картці вказується дата видачі, номер автомобіля, на який буде поставлена акумуляторна батарея, і номер документа, по якому здійснено відпуск.

Акумуляторна батарея для постановки на автомобіль відпускається тільки в обмін на зняту і за наявності акта, що підтверджує непридатність до подальшої експлуатації знятої. Акумулятор, установлений на автомобілі, виключається з обмінного фонду і обліковується в особовій картці автомобіля (у формулярі автомобіля). Замість нього в обмінному фонді під своїм номером обліковується акумулятор, знятий з автомобіля. Заміна акумуляторів здійснюється після закінчення встановленого на підприємстві терміну служби (2-5 років) чи до його закінчення, але тільки з дозволу головного інженера (чи спеціально створеної комісії).

У процесі експлуатації автомобілів в АТП проводять обслуговування акумуляторних кислотних батарей. При цьому виникають витрати: заробітної плати, матеріалів (дистильованої води, кислоти), електроенергія. Такі витрати списують на витрати виробництва або загальновиробничі витрати.

Фінансовий облік. Нові акумуляторні батареї, що придбаваються для заміни, а також ті, що стали непридатними, обліковують на рахунку 207 "Запасні частини" субрахунка "Акумуляторні батареї". Установка акумуляторної батареї на автомобіль відображається записом: Дт 23, Кт 207 за ціною придбання (первісної вартості). Повернення на склад акумуляторної батареї, яку можна буде згодом використати для експлуатації автомобіля, відображається записом: Дт 207 Кт 716 за ціною можливої реалізації чи використання, якщо термін використання її минув, чи ж шляхом сторнування проводки Дт 23 Кт 207 - на суму недовикористаної вартості, якщо термін корисного використання її не минув.

Акумуляторні батареї списують з обліку після закінчення терміну служби. При цьому керуються Правилами № 417. Надходження на склад акумуляторної батареї, що не підлягає подальшій експлуатації, рекомендується відображати на забалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному збереженні".

Первинний та фінансовий облік автомобільних шин. На відміну від запасних частин, облік автошин має ряд особливостей. Автомобільні шини в комплекті (покришка, камера, обвідна стрічка), які знаходяться на колесах нового автомобіля і в запасі при автомобілі, що враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну (первісну) вартість, відображають у складі об'єкта основного засобу. Облік автошин, що перебувають на складі, ведеться за видами (покришки, камери, обвідні стрічки), сортами, розмірами, а також роздільно: нові; що були у вжитку; що потребують ремонту; що підлягають ліквідації.

У великих автогосподарствах (у парках, що мають 10 і більше машин), щоб систематично спостерігати за правильним використанням автомобільних шин, на кожну шину, що перебуває в експлуатації чи в запасі, ведеться спеціальний оперативний облік. Він здійснюється за допомогою Картки обліку використання автомобільних покришок (шин), яку веде, як правило, завідувач гаражу (майстер, диспетчер) або бухгалтер. Картка відкривається на кожну автомашину (автобус) відразу після одержання автошин і призначається для обліку використання кожної автошини, обліку її пробігу з моменту придбання до повного зносу. До картки записують кожну шину окремою позицією. Наприклад, по автобусу "Богдан" у картці числиться 6 автошин основних і 3-4 запасних.

Періодично (один раз на місяць або квартал) до картки заносять дані про фактичний пробіг шин на колесах. Пробіг запасних шин не беруть до уваги. По досягненні норми (наприклад, 60 тис. км) пробігу шину замінюють на нову (реставровану). Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин за типами і порядок їхнього коригування, залежно від умов експлуатації, викладено в нормативному документі - Норми № 420. Автошини, зняті з автомобіля для ремонту чи списання в металобрухт, прибуткують за накладною з додатком. Автошину для заміни знятої з автомобіля відпускають за вимо-гою-накладною до неї додають зазначену картку автопокришок.

Операції щодо придбання, заміни і списання автомобільних шин та акумуляторних батарей відображають спеціальними записами (табл. 4.2 ).

Таблиця 4.2

Відображення операції з придбання, заміни і списання автомобільних шин та акумуляторних батарей

Таким чином, в аналітичному обліку на субрахунку 207 відображають не тільки нові автошини, а й зняті з автомобіля, які були в експлуатації (придатні для відновлення). Операції відновлення шин не збільшують первісної вартості шин, оскільки такі належать не до основних засобів, а до групи запасів.

У той же час якщо підприємство витрачає досить багато коштів на відновлення шин, воно має право відокремити такі витрати для їхнього контролю і застосувати альтернативні способи обліку.

Варіант 1. Нові автошини обліковують не на субрахунку 207, а на субрахунку 112 як МНМА. У цьому випадку, за правилами П(С)БО 7, можна накопичувати витрати з їхнього відновлення на окремому аналітичному рахунку, наприклад 1122 "Автошини, що були в експлуатації" як такі, що збільшують їхню первісну оцінку¹. На субрахунку 112 у цьому випадку будуть накопичуватися і витрати по відновленню шин. При цьому шини в натуральному виразі як об'єкт обліку числяться і в оперативному, і бухгалтерському (фінансовому) обліку.

¹ До речі, у "старому" бухобліку існував порядок обліку автошин саме на рахунку "МШП", а не на рахунку "Запасні частини", що цілком може бути аналогом новому порядку обліку.

Субрахунок 1122 може мати сальдо на вартість нових шин (на складі і в експлуатації), відновлених автошин і на вартості їхнього відновлення. Збільшення такого сальдо на кінець кварталу (півріччя, дев'яти місяців, року) у розрахунку приріст-убуток запасів у податковому обліку означає зменшення суми валових витрат. З іншого боку, віднесення суми відновлення автошин за першою подією вплине на збільшення валових витрат.

Варіант 2. У складі калькуляції автопарку на рахунку 23 виділяється окремою статтею "Ремонт і заміна автогуми", на яку й будуть списані як вартість нової гуми при встановленні на авто, так і вартість робіт з відновлення автошин. При такій витратній аналітиці можна відмовитися від варіанта нагромадження витрат по відновленню шин на субрахунку 1122. Але потрібно мати на увазі, що в цьому випадку стаття "Ремонт і заміна автогуми" відображатиме не тільки фактично списані витрати, а й витрати у формі сальдо, що залишаються на складі у вигляді відновленої автогуми.

4.4. Відображення операцій у реєстрах обліку та формах звітності

Відображення операцій у реєстрах обліку та формах звітності. Фінансовий облік. Облік руху запчастин, вузлів, акумуляторів, автошин здійснюється в таких аналітичних реєстрах: звіт комірника (завідувача складу) про рух матеріальних цінностей, картка рахунка, обігова відомість по рахунку. Залишки запчастин узагальнюють у сальдових відомостях, які ведуть бухгалтерії в розрізі матеріально-відповідальних осіб та по субрахунку 207 в цілому. Реєстром синтетичного обліку при ручних формах може бути журнал № 5 А та головна книга (за кредитом рахунка 20). У разі автоматизованого обліку використовується обігово-сальдова відомість та головна книга. Приклад відомості наведено в розділі 2 "Облік палива і мастильних матеріалів".

Узагальнені дані про сальдо запчастин за рахунком 207 відображають у Балансі (ф. № 1) в рядку 100 "Запаси". Вартість витрачених матеріалів у складі собівартості ремонтних робіт підлягає віднесенню до Звіту про фінансові результати (ф. № 2) у рядку 040, а в складі адміністративних витрат - рядку 070. Крім того, в Примітках до фінансових звітів (ф. № 5) запчастини відображають у складі розділу VIII по статті "Запасні частини".

4.5. Податковий облік запчастин

Податок на прибуток. За нормами Податкового кодексу в податковому обліку відображають суму витрат запасних частин, вузлів, агрегатів за даними бухгалтерського обліку платника податку на прибуток. Тобто за датою списання запчастин та інших матеріалів до витрат діяльності з кредиту субрахунка 207 у дебет рахунків витрат 23, 91, 92, 93 тощо. Сума витрат з метою оподаткування включається до собівартості автопослуг або до інших витрат.

Відмітимо, що в Податковому кодексі не йдеться про вимоги щодо нормування витрат ресурсів з метою оподаткування. Для підприємств, які не одержують фінансування з державного або місцевого бюджетів не обов'язково дотримуватися норм витрачання ресурсів із метою ведення бухгалтерського обліку, оскільки підприємство самостійно приймає рішення щодо застосування (незастосування) типових норм.

Реєстрами податкового обліку з податку на прибуток можуть бути ті відомості, які самостійно застосовує підприємство, - відомості аналітичного обліку витрат, розрахунок собівартості тощо.

Податок на додану вартість. За реєстр обліку використовують реєстр отриманих та виданих податкових накладних. У ньому відображають суми податкового кредиту з вартості отриманих від постачальників запасних частин та суми податкового зобов'язання з продажу таких активів. Підставою для заповнення реєстру є належним чином оформлені податкові накладні. В декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту відображають у розділі ІІ, суми податкового зобов'язання - у розділі І декларації.

У бухгалтерському обліку операції з податкового кредиту відображають за дебетом субрахунка 641 та на субрахунку 644, а операції з податкового зобов'язання - за кредитом субрахунка 641 та на субрахунку 643. Підставою для записів є товарні та розрахункові документи - товарні накладні, рахунки-фактури тощо. По закінченні місяця звіряють записи, зроблені в податковому обліку (в реєстрі накладних) та в бухгалтерському обліку (журнал 3). При злагодженому документообігу підсумки дебетових та кредитових обігів різних реєстрів обліку повинні збігатися.

Внутрішні операції переміщення запасів у межах одного платника податку не є об'єктом оподаткування, тому в податковому обліку вони не відображаються.