Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях - Шара Є.Ю. - Структура Плану рахунків і бухгалтерського балансу та методика їх складання

Структура Плану рахунків і бухгалтерського балансу та методика їх складання

Економічні ресурси є матеріальною основою діяльності установи. Від раціональності їхнього використання залежить ефективність діяльності всіх структурних підрозділів бюджетної установи.

Керівництву установи необхідно мати вичерпну, достовірну інформацію про необоротні та оборотні активи, їхню наявність у господарстві, стан та розміщення, а також про джерела їхнього формування - власний капітал та зобов'язання. Таку інформацію, узагальнену та згруповану у відповідному порядку, отримують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал у синтезованому вигляді на певну дату.

У бухгалтерському балансі бюджетних установ реалізується принцип двосторонності, який полягає в тому, що господарські засоби установи відбиваються у двох аспектах:

o за речовим складом (матеріальні необоротні активи, грошові кошти, матеріали тощо);

o джерелами їх формування, які можуть бути власними й залученими.

Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом відображаються склад і розміщення майна і коштів установи, а в правій, що називається пасивом відображаються джерела утворення власного капіталу та зобов'язань бюджетної установи (табл. 3.1)

Таблиця 3.1. СХЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ

Склад статей активу характеризує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що бюджетні установи - це установи державної чи комунальної форми власності, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Актив і пасив балансу складається з окремих статей, кожна з яких відображає розмір певного економічного однорідного виду майна або його джерел.

Статті бухгалтерського балансу, своєю чергою, об'єднуються в економічні однорідні групи майна та джерел його утворення - розділи. У бухгалтерському балансі бюджетної установи виділено три розділи активу і три розділи пасиву (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. БУДОВА БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

За складом статей і побудовою баланс бюджетної установи відрізняється від балансів суб'єктів підприємницької діяльності і має на меті не розкриття інформації для інвесторів, а забезпечення контролю та аналізу використання коштів загального і спеціального фондів.

До активів установ належать ресурси, які ними контролюються і повинні принести їм економічну вигоду через використання під час надання нематеріальних послуг, у разі обміну на інші активи чи під час погашення зобов'язань установ.

У І розділі Активу балансу "Необоротні активи" наводяться дані про вартість матеріальних і нематеріальних активів бюджетної установи, отриманих і призначених для використання установою. У валюту балансу включається залишкова вартість необоротних активів, тобто баланс складається за принципом "баланс-нетто" (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. РОЗДІЛ І АКТИВУ "НЕОБОРОТНІ АКТИВИ"

У II розділі Активу балансу наводять дані про оборотні активи установи, які призначені для невиробничого споживання чи використання під час господарської діяльності упродовж року (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. РОЗДІЛ II АКТИВУ "ОБОРОТНІ АКТИВИ"

У III розділі Активу балансу наводять інформацію про суму витрат установи, здійснених протягом поточного звітного періоду.

Витрати бюджетних установ охоплюють фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи за рахунок загального і спеціального фондів та інші виробничі витрати (табл. 3.5).

Активи й витрати бюджетних установ не оцінюю щодо спроможності їхньої трансформації у грошові кошти, а тому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, це прийнято в балансі суб'єктів підприємницької діяльності.

Таблиця 3.5. РОЗДІЛ III АКТИВУ "ВИТРАТИ"

Джерелами формування активів і витрат бюджетних установ є власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи.

У І розділі Пасиву балансу наводять інформацію про власний капітал бюджетної установи (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. РОЗДІЛ І ПАСИВУ "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ"

У II розділі Пасиву балансу наводять інформацію про довгострокові та поточні зобов'язання установи (табл. 3.7).

Таблиця 3.7. РОЗДІЛ II ПАСИВУ "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ"

У III розділі Пасиву балансу наводять інформацію про суму доходів установи, які відшкодовують витрати за рахунок коштів загального і спеціального фондів за звітний період (табл. 3.8).

Таблиця 3.8. РОЗДІЛ III ПАСИВУ "ДОХОДИ"

Бухгалтерський баланс відображає в узагальненому грошовому вираженні стан активів, капіталу та зобов'язань установи на певну дату. Проте у ході господарської діяльності відбувається безперервний рух активів, зміна їхнього складу, розміщення та зміни у капіталі та зобов'язаннях.

Всі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі активів та джерел їхнього формування (тобто в активі і пасиві балансу) поділяються на чотири типи (рис. 3.1-3.4).

Рис. 3.1. Схема змін в балансі під впливом операції першого типу

Рис. 3.2. Схема змін в балансі під впливом операції другого типу

Рис. 3.3. Схема змін в балансі під впливом операції третього типу

Рис. 3.4. Схема змін в балансі під впливом операції четвертого типу

Рахунок - це спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом капіталу в обігу установи, джерел його утворення, господарських процесів та їхніх результатів.

Бухгалтерський рахунок має вигляд двосторонньої таблиці, в одній частині якої фіксують збільшення, в іншій - зменшення. Ліва сторона бухгалтерського рахунку називається дебет, а права сторона - кредит.

Суму (разом) записів господарських операцій за дебетом або кредитом рахунку за певний період без початкового сальдо називають оборотом.

Активні рахунки відображають необоротні і оборотні активи та витрати установи. Початкове і кінцеве сальдо активних рахунків завжди дебетове, оскільки не можна витратити цінностей більше ніж є в наявності (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Будова активного рахунку

Господарські операції, що збільшують активний рахунок, записують у дебеті, що зменшують - у кредиті.

Кінцеве сальдо визначається як різниця між сумою початкового сальдо і дебетових оборотів та кредитових оборотів (табл. 3.9).

Таблиця 3.9. ЗМІСТ АКТИВНОГО РАХУНКУ

Пасивні рахунки характеризують капітал, зобов'язання та доходи установи. Початкове і кінцеве сальдо пасивних рахунків завжди кредитове, оскільки недоцільно погашати зобов'язання в більшому обсязі, ніж є в установі (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Будова пасивного рахунку

Кінцеве сальдо визначається як різниця між сумою початкового сальдо і кредитових оборотів та дебетових оборотів (табл. 3.10).

Таблиця 3.10. ЗМІСТ ПАСИВНОГО РАХУНКУ

Активно-пасивні рахунки - це рахунки, на яких сальдо може бути і в дебеті і в кредиті. На активно-пасивних рахунках сальдо відображають розгорнуто (окремими сумами за дебетом і за кредитом), а збільшення (зменшення) об'єкта обліку можна відображати як у дебеті, так і у кредиті (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Будова активно-пасивного рахунку

Щоб визначити кінцеве сальдо потрібно розглядати ці рахунки окремо як два рахунки: один активний і один пасивний. Сальдо в активно-пасивному рахунку відображається розгорнуто (табл. 3.11).

Таблиця 3.11. ЗМІСТ АКТИВНО-ПАСИВНОГО РАХУНКУ

Запис однієї суми на двох рахунках - на одному за дебетом, а іншому за кредитом називається кореспонденцією рахунків або бухгалтерським проведенням, а задіяні рахунки - кореспондуючими.

Просте проведення - це проведення, в якому суму господарської операції записують у дебет одного і кредит одного рахунку.

Складне проведення - це проведення, в якому декілька рахунків дебетується, один - кредитується або навпаки, один рахунок дебетується, а декілька - кредитується.

Синтетичні рахунки - це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності установи ведеться узагальнено.

Аналітичні рахунки - це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності установи ведеться детально з використанням грошового, натурального і трудового вимірників.

Для аналітичного обліку використовуються картки аналітичного обліку згідно з Порядком складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ (наказом ДКУ від 06.10.00 р. № 100)

Для забезпечення однаковості відображення господарських операцій, групування та накопичення облікової інформації, необхідної для систематичного контролю, складання звітності та проведення аналізу, призначені План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядок застосування Плану рахунків бюджетних установ (наказ ГУДКУ від 10.12.99 № 114).

План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовують для детальної та повної реєстрації всіх фінансово-господарських операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на бюджетний рік.

Розроблена і затверджена Державним казначейством України Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ (наказ ДКУ від 10.07.2000 р. № 61) забезпечує правильне використання Плану рахунків із метою відображення господарських операцій.

Структурно План рахунків побудований за десятковим принципом: усі рахунки поділено на дев'ять класів, синтетичні рахунки закодовано у межах 10 - 82, а субрахунки - у межах 1 - 9 (табл. 3.12).

Таблиця 3.12. СТРУКТУРА ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Всі рахунки першого - другого класів (крім 13) є активними. Рахунок 13 є регулюючим рахунком (контрактивним) до відповідних рахунків обліку активів (необоротних активів).

Рахунки четвертого класу є пасивними. Рахунки сьомого класу за формою записів у них є пасивними, а восьмого - активними. Поділ рахунків і субрахунків, призначених для обліку розрахункових операцій, і зарахування їх до класу третього і шостого має умовний характер. Окремі рахунки класів 3 та 6 залежно від того, яке за ними сальдо-дебетове чи кредитове, можуть відображатися як в активі, так і в пасиві балансу. Так, рахунок, 68 "Внутрішні розрахунки" може бути активним, пасивним чи активно-пасивним залежно від того, в якій установі він застосовується.

У самостійний розділ у Плані рахунків виділено позабалансові рахунки (рахунки від 01 до 09). Вони призначені для обліку активів і розрахунків, які виключені з обороту установи і не відображаються в балансі, проте потребують спеціального контролю.

Позабалансові рахунки є активними, але облік на них ведеться без застосування методу подвійного запису, тобто операції відображають одним записом за дебетом чи кредитом рахунку.

Структуру Плану рахунків зорієнтовано на потреби складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Структуру Плану рахунків зорієнтовано на потреби складання балансу та інших форм фінансової звітності. Узгодженість бухгалтерських рахунків із Балансом відображено на рис. 3.8.

Рис. 3.8. Взаємозв'язок балансу і Плану рахунків

Класифікація рахунків - це науково обґрунтований поділ рахунків на групи та підгрупи за будь - якими однорідними ознаками. Вона дає змогу побудувати План рахунків, тобто перелік (номенклатуру) рахунків, які застосовують в установах. Класифікація допомагає зрозуміти природу кожного рахунку, а План рахунків - що на кожному рахунку потрібно обліковувати.

У бухгалтерському обліку рахунки класифікують за такими ознаками: за економічним змістом; за призначенням і побудовою (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об'єктів обліку. Відповідні до цього рахунки поділяють на п'ять груп, відображених на рис. 3.10.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об'єктів обліку (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і побудовою