Історія держави і права України - Музиченко П.П. - Кримінальне право

Розвиток кримінального права відбувався, головним чином, за рахунок внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України.

У березні 1992 року з Кримінального кодексу України були вилучені такі міри покарання, як заслання і вислання. 17 червня 1992 року був прийнятий Закон "Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення і Митного кодексу України". Зміни і доповнення торкнулися, головним чином, першого розділу Особливої частини КК. З метою посилення захисту конституційного ладу, територіальної цілісності України та громадської безпеки 24 грудня 1994 року було прийнято Закон України " Про посилення кримінальної відповідальності за деякі злочини проти держави ". Встановлювалася кримінальна відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади" за посягання на територіальну цілісність України, за масові безпорядки. Були переглянуті склади державних злочинів, різко скорочувалося застосування виняткової міри покарання — смертної кари.

Виконуючи зобов'язання, які Україна взяла на себе при вступі до Ради Європи, з березня 1997 року було введено мораторій на призупинення виконання смертних вироків. Але найбільш актуальним залишалося прийняття нового Кримінального кодексу України.

Кримінальний кодекс (КК) України був прийнятий 5 квітня 2001 р. і набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Він вміщує Загальну та Особливу частини, що поділяються на розділи та статті (всього 447 статей).

Загальна частина Кримінального кодексу складається з 15 розділів. Вона визначає завдання Кримінального кодексу, підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину і покарання, види кримінальних покарань, загальні підстави призначення покарань і звільнення від них, особливості кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх та інші загальні положення.

Особлива частина Кримінального кодексу складається із 20 розділів. Вона містить вичерпний перелік вчинків, що визнаються злочинами, і конкретні покарання за скоєння цих вчинків. Кожний розділ Особливої частини Кримінального кодексу присвячений певній групі злочинів.

Новий Кримінальний кодекс передбачає довічне ув'язнення за найтяжчі злочини. Кодекс запроваджує кримінальну відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод громадянина, порушення недоторканності житла, неправомірне використання виборчих бюлетенів, неправильний підрахунок голосів, за порушення таємниці листування, телефонних розмов, перешкоджання законній діяльності профспілок, політичних партій та громадських організацій.

Новий КК єдиною підставою для притягнення до кримінальної відповідальності вважає наявність складу злочину, закріпленого в кримінальному законодавстві, запроваджує принцип особистої відповідальності, посилює відповідальність за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів з одночасним застосуванням до осіб, які вчинили нетяжкі злочини, покарань, не пов'язаних із позбавленням волі.

Під дію кодексу підпадають також умисна безпідставна невиплата заробітної плати, пенсій, стипендій протягом більш як місяця, посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних вірувань або виконання релігійних обрядів, а також порушення недоторканності особистого життя — незаконне збирання, збереження, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Кримінальній відповідальності також підлягають дії, що порушують права людини на здобуття освіти, на безплатну медичну допомогу, на участь у страйках.

КК вводить нові види покарань, у тому числі арешт від одного до шести місяців, громадські роботи та обмеження свободи. Відповідно до останнього людина відбуває покарання у виконавчих закладах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов'язковим залученням до праці. Кодекс передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 1 до 15 років і запроваджує замість смертної кари довічне ув'язнення, що не застосовується до осіб, молодших за 18 і старших за 65 років, і до жінок, що вчинили злочин, будучи вагітними.

Істотно обмежено застосування конфіскації майна. Цей вид покарання тепер застосовується лише за вчинення тяжких або особливо тяжких корисливих злочинів і лише у випадках, обумовлених у спеціальній частині кодексу.

КК містить норми про відповідальність за вчинення терористичного акту і за створення злочинної організації. Разом з тим кодекс містить "заохочувальну норму", відповідно до якої особа (крім організатора і керівника такої групи) може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо добровільна заявить про її створення, або про підготовку терористичного акту, або про те, що вона бере в цьому участь.

У КК запроваджується кримінальна відповідальність за контрабанду історичних та культурних цінностей, сильнодіючих речовин.

Відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів настає втому разі, якщо це призвело до не надходження до бюджету коштів у значних (17 тис. грн.), великих (51 тис. гри) та особливо великих розмірах. Прогресивною нормою є звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо такий злочин вчинено вперше і якщо до моменту пред'явлення обвинувачення податки були сплачені, а заподіяний збиток відшкодований. Проте ця заохочувальна норма не поширюється на несплату податків в особливо великих розмірах.

Новацією кодексу також є відповідальність за умисне доведення підприємства до банкрутства, фіктивне банкрутство, незаконну приватизацію державного і комунального майна шляхом заниження його вартості або використання підроблених документів.

Уперше запроваджено кримінальну відповідальність за такі злочини проти суспільного порядку і моралі, як проституція, примушення до заняття проституцією або втягнення у неї. При цьому, якщо раніше передбачалась відповідальність за зґвалтування тільки жінок, то тепер передбачена кримінальна відповідальність за подібні дії щодо чоловіків.

Із КК вилучено норму про кримінальну відповідальність за образу і наклеп, і тепер ці питання вирішуватимуться у цивільно-правовому порядку.

Прийняття Кримінального кодексу стало суттєвою віхою на шляху розвитку кримінального законодавства України, його демократизації, відповідності принципам правової держави. Проте ідеальних кодексів не існує. Життя постійно вимагає внесення змін і доповнень до чинного законодавства. 1 хоча кримінальне законодавство є найбільш консервативною галуззю, внесення змін і доповнень не оминуло і його. Зокрема 5 квітня 2007 р. прийнято Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконні дії стосовно отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів".