Банківські операції - Коцовська P.P. - 1.1.4. Ліцензування банківської діяльності

Банки України сьогодні створюються у формі акціонерного товариства відкритого типу або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи - резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Не можуть бути учасниками банку об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, юридичні особи, в яких банк має істотну участь.

Для створення банківської установи скликається ініціативна група з учасників банку, яка вирішує всі організаційні питання.

Статутний капітал банку формується за рахунок грошових внесків у гривнях резидентами України і у вільно конвертованій валюті – нерезидентами. Кошти перераховуються лише з власних поточних рахунків юридичних та фізичних осіб або вносяться фізичними особами готівкою.

Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені, за рахунок бюджетних коштів і банківських металів.

Кошти для формування статутного капіталу новоствореного банку акумулюються учасниками банку на накопичувальному рахунку, що відкривається в територіальному управлінні НБУ за місцем створення банку. Ініціативна група перераховує кошти в розмірі підписного капіталу, що визначений в установчому договорі, але не нижче від розміру, передбаченого чинним законодавством України.

З 2004 року банківські установи відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" проходять державну реєстрацію як юридичні особи в державних реєстраторів за місцем їх знаходження. Новостворений банк вноситься до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та отримує відповідне свідоцтво.

Вимоги щодо здійснення державної реєстрації банку як фінансової установи наведено в Законі України "Про банки і банківську діяльність" та Положенні про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженому постановою № 375 НБУ від 31.08.2001 року, зі змінами та доповненнями.

Національний банк України ухвалює рішення про державну реєстрацію банку як фінансової установи в Державному реєстрі банків або про відмову в такій реєстрації не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

Упродовж трьох робочих днів після ухвалення НБУ відповідного рішення про реєстрацію банку йому видають Свідоцтво про державну реєстрацію фінансової установи. Після реєстрації новоствореного банку в територіальному управлінні НБУ за місцем знаходження банку відкривається кореспондентський рахунок, на який не пізніше як наступного дня після відкриття рахунку із накопичувального рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал. Під час державної реєстрації банку одночасно видається дозвіл НБУ на придбання або збільшення істотної участі в банку.

Для отримання відповідного дозволу особи подають пакет документів, вимоги до їх оформлення, визначені у змінах до Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затверджених постановою № 10 Правління НБУ від 09.01.2002 року.

1.1.4. Ліцензування банківської діяльності

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, виданої НБУ. На підставі банківської ліцензії банк має право здійснювати такі операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів та банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів із цих рахунків за допомогою платіжних інструментів і зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик.

За наявності банківської ліцензії банки мають право без отримання письмового дозволу НБУ здійснювати такі операції та угоди:

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- факторинг;

- лізинг;

- послуги з відповідального зберігання і надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій із використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Операції з валютними цінностями, з цінними паперами, з банківськими металами банківські установи здійснюють за наявності банківської ліцензії і на основі письмового дозволу НБУ.

Національний банк видає банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій у разі дотримання банком обов'язкових умов і подання певного пакета документів, що передбачені в Положенні про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженому постановою № 275 Правління НБУ від 17.07.2001 року (зі змінами і доповненнями).

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні НБУ приймає впродовж одного місяця з дня отримання повного пакета документів.

1.1.5. Організаційна структура та управління банком

Організаційну структуру банківської установи можна розглядати з двох позицій, а саме як:

- структуру управління банком;

- структуру його функціональних підрозділів та служб.

Структуру управління банків із колективною формою власності згідно із Законом України "Про господарські товариства" наведено на рис 1.2.

Рис. 1.2. Структура управління банківської установи з колективною формою власності

Компетенції органів управління визначено статтями 38, 39,40,41 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Структура банківських функціональних підрозділів залежить від величини банку, обсягу його базових та інших операцій, тому в дечому може різнитись у тому чи іншому банку.

Однак які б підрозділи банків (управління, департаменти чи відділи), що безпосередньо виконують банківські операції, не створювались, вони повинні здійснювати депозитні, кредитні та розрахунково-касові операції. Кожен банк у своїй функціональній структурі повинен мати також департаменти (управління) розвитку, маркетингу, автоматизації, ризиків тощо, а банк, що має філії, створює департамент (управління) мережею.

Крім цього, банки як юридичні особи мають у своїй структурі служби і відділи, які не обов'язково виконують банківські операції: бухгалтерія, економічний відділ, відділ кадрів, юридичний відділ, служба безпеки, адміністративно-господарська служба тощо.

Вибір оптимальної організаційної структури банку - одна з важливих умов його успішної комерційної діяльності.

Ієрархічно організаційну структуру функціональних підрозділів акціонерного універсального банку можна подати схемою (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Організаційна структура функціональних підрозділів акціонерного банку

Організаційна структура вітчизняних банків найчастіше побудована за пірамідальною схемою, як це відображено нарис. 1.3.

Однак із розширеннями спеціалізації, конкуренції в банківській системі багато банків переходять на функціональну організаційну структуру і в подальшому - на географічну структуру.

За функціональної банківської структури чітко розподілені функції залучення та розміщення ресурсів, за географічної - багато повноважень від центрального виконавчого органу переходить до керівників нижчого рангу, які відповідають за банківську діяльність свого регіону.