Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М.Г. - 6. Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків

В результаті проведених інвентаризацій матеріальних цінностей та грошових коштів можуть бути виявлені їх надлишки чи нестачі.

За нестачі матеріальних цінностей понад природні втрати та грошових коштів несуть відповідальність винні особи.

Списання матеріальних цінностей з балансів центральних органів виконавчої влади (головних розпорядників) та місцевих держадміністрацій проводиться з дозволу їх керівника незалежно від вартості матеріальних цінностей.

У випадках виявлення недостач і втрат, які виникли в результаті зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів повинні бути передані до слідчих органів, а на суму недостач і втрат подається цивільний позов.

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному рахунку 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків".

По дебету цього рахунку відносять суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо, в кореспонденції з обліку грошових коштів, необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

По кредиту рахунку відображається погашення дебіторської заборгованості. Аналітичний облік ведеться за кожною винною особою із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові, дати виникнення нестачі, суми відшкодування.

Для відображення нарахування дебіторської заборгованості використовують меморіальний ордер ф. № 274, якому присвоюють номер починаючи з 17.

Сума збитків, що підлягає відшкодуванню винною особою визначається наступними нормативними актами.

Розмір збитків завданих установі в результаті нестачі дорогоцінного каміння та металів, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали, а також валютних цінностей, визначаються Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням знищенням, псуванням, недостачею або втратою дорогоцінного, каміння та валютних цінностей".

Збитки визначаються в таких розмірах:

1 - дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та ін) у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на дату завданих збитків;

2 - музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів;

3 - іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі вартості цих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату виявлення збитків;

4 - заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату погашення заборгованості.

Розмір завданих збитків від нестач та псування матеріальних цінностей визначається з використанням "Порядку визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей" затверджений постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 р. Відповідно до цього положення розмір збитків визначається з врахуванням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта кратності.

Відповідно до п. 10 цієї постанови із стягнених сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. Для стягнення сум інвентаризаційною комісією оформляються розрахунки розміру завданих збитків.

На підставі затверджених керівником протоколів інвентаризації роблять записи по списанню нестач і одночасно відносять на винних осіб розраховану суму відшкодування.

При стягненні завданих збитків з винних осіб необхідно керуватись Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.

Так, відповідно до КЗпП передбачається два види матеріальної відповідальності: обмежена та повна. За загальним правилом до працівників застосовують обмежену матеріальну відповідальність у розмірі середньомісячного заробітку. Повністю працівник відшкодовує завданий збиток, якщо його розмір не перевищує його середньомісячну зарплату. Якщо ж розмір збитку перевищує його заробіток, то працівник відшкодовує лише його частину в розмірі його середньомісячної зарплати.

Матеріальна відповідальність в межах середньомісячного заробітку застосовується щодо:

- працівників - за псування або знищення матеріалів, напівфабрикатів, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу, інших предметів виданих працівнику в користування для виконання ним трудових обов'язків.

- керівників (їх заступників) і начальників структурних підрозділів за завданий збиток у зв'язку з надмірними грошовими виплатами, неправильною організацією обліку та зберігання матеріальних і грошових цінностей, не вжиття заходів з попередження простоїв, браку, крадіжок ,знищення та псування майна.

При обмеженій матеріальній відповідальності, а також у всіх інших випадках, коли розмір збитку не перевищує середньомісячного заробітку, відшкодування збитку працівниками здійснюється за наказом керівника організації, а керівниками організацій - за розпорядженням вищого органу шляхом утримання із зарплати.

Повна матеріальна відповідальність застосовується до працівників визначених законом випадках, перелік яких наведений в ст. 134 КЗпП, зокрема, коли між працівником та організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання та інші цілі; якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю; а також інші випадки.

При цьому перелік посад і робіт а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені Постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. "Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договором про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність".

При виявленні нестач у працівників з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність та розмір збитків перевищує середньомісячну зарплату бюджетна установа може звернутись до суду з позовом про стягнення завданих збитків на протязі 1 року з дня виявлення збитків.

Відображення в обліку нестач і втрат представлено в Таблиці 33.

Таблиця 33

Кореспонденції рахунків з обліку нестач

Продовження табл. 33

Приклад. При проведенні інвентаризації в навчальному закладі виявлена нестача учбових матеріалів, облікова вартість яких 230 грн, придбані в поточному році за рахунок коштів загального фонду. Винна особа встановлена.

Сума нестачі відповідно до Постанови № 116 становить:

Р_зб = 230 х 2 = 460 грн. В обліку будуть відображені такі кореспонденції:

Таблиця 33

Кореспонденції рахунків

Продовження табл. 33

Результати інвентаризації і акти перевірки з відповідними даними про нестачі та втрати протягом 5 днів повинні бути передані до слідчих органів.

Недостачі матеріальних цінностей, виявлені при інвентаризації понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі тощо), а також коли конкретні винуватці не встановлені списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому. При цьому за кожним конкретним випадком вони списуються в такому порядку:

Таблиця 34

Списання нестач і втрат в залежності від обсягів таких нестач

У документах, які установи подають для оформлення списання недостачі понад норми природних втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.