На ринку аудиторських послуг необхідність регламентації дій та взаємодії незалежних аудиторів з клієнтами виражається у виданні правил (стандартів) аудиторської діяльності. Аудиторські стандарти має більшість країн (також і Україна), де розвинута аудиторська діяльність. Міжнародна асоціація бухгалтерів і аудиторів узагальнила досвід організації і методики аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту, які певною мірою виконують функції стандартів з аудиту.
Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants - IFAC) - це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, заснована у 1977 р. її основна мета - служіння інтересам суспільства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання своїх думок у питаннях, що викликають широкий суспільний інтерес, де її професійні знання найбільш вагомі.
Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості розробляє Міжнародні стандарти аудиту (далі - МСА).
Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), котрі стосуються аудиту та завдань з огляду історичної фінансової звітності, та Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), які стосуються завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації.
Ці стандарти встановлюють основні принципи і процедури для аудиторів та інших професійних бухгалтерів і надають їм інструментарій, що дає змогу відповідати на вимоги до звітності з фінансової інформації, що постійно зростають.
У межах федерації діє Комітет з питань державного сектору, який концентрує свою увагу на фінансовій звітності національних, регіональних, місцевих органів влади, супутніх державних агенцій та на аудиті. В центрі його діяльності нині є розробка Міжнародних стандартів обліку в державному секторі, в яких будуть сформульовані вимоги до фінансової звітності державних органів та інших організацій в державному секторі.
На сучасному етапі виникає потреба адаптації стандартів контролю і аудиту з метою їх використання в аудиті діяльності бюджетних установ, чому сприятимуть і багато спільних рис між цими формами фінансового контролю. Зокрема, аудит і ревізія досліджують один предмет - фінансово-господарську діяльність підприємств і підприємців, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і процедури фінансово-господарського контролю, які допомагають виявляти негативні явища в господарюванні з метою їх усунення та запобігання їм у подальшому, тобто активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів господарського права, сприяють відшкодуванню завданих збитків конкретними особами. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації - законодавство і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку, баланс і звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Процес запровадження стандартів аудиту полягає у профілактиці порушень фінансової дисципліни, недоліків у діяльності бюджетних установ, а іноді прямих зловживань посадових осіб, з'ясуванні їх причин, конкретизації відповідальності за них. Залишається методично невнормованим питання забезпечення контролю фактографічною інформацією при запровадженні електронного документообігу (щодо суб'єктів господарювання, виконання загальнодержавних програм, міжбюджетних відносин тощо).
Слід зауважити, що в межах МСА аудит у державному секторі розглядається як додатковий параграф до основних розділів під назвою "Застосування у державному секторі" або "Особливості застосування у державному секторі" тощо.
Інформативну таблицю, яка містить відомості про кодифікацію і мету Міжнародних стандартів аудиту, а також особливості застосування МСА в державному секторі, наведено в додатку 7.
Певні МСА не мають особливих посилань на застосування у державному секторі.
3.1. Фінансовий аудит
3.2. Аудит ефективності
Тема 4. Суб'єкти державного аудиту
4.1. Державна контрольно-ревізійна служба України
4.2. Рахункова палата України
Тема 5. Організація державного аудиту органами державної контрольно-ревізійної служби України
5.1. Сутність та принципи організації державного аудиту
5.2. Стадії та етапи здійснення державного аудиту
5.3. Сутність і зміст методичних прийомів державного аудиту