Державний аудит - Дікань Л.В. - 5.3. Сутність і зміст методичних прийомів державного аудиту

Метод державного аудиту - це спосіб дослідження або прийом, який застосовують суб'єкти державного аудиту для досягнення цілей аудиторського дослідження.

Методи отримання і обробки даних, узагальнення результатів, обґрунтування висновків та здійснення інших операцій з державного аудиту поділяють на дві групи: загальнонаукові методи та спеціальні методичні прийоми.

Загальнонаукові методи державного аудиту базуються на принципах та категоріях загальнонаукової теорії пізнання і використовуються у більшості галузей знань. Це аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, експертиза тощо.

На відміну від загальнонаукових, спеціальні методичні прийоми державного аудиту є результатом досягнень економічних наук і застосовуються в одній або декількох споріднених галузях знань. Спеціальні методи державного аудиту поділяють на документальні, фактичні, розрахунково-аналітичні та узагальнюючі. Класифікація методів та прийомів державного аудиту представлена на рис. 5.2.

Аналіз (від грец. "розкладання") - прийом дослідження, що включає вивчення предмета шляхом уявного або практичного розчленування його на складові (за певними ознаками, властивостями, зв'язками). На попередньому етапі державного аудиту аналіз полягає у виокремленні об'єктів аудиту в системі економічної діяльності. Визначається його предмет і напрямки, наприклад, міністерство, цільова програма чи бюджетний процес. Шляхом аналізу на цьому етапі визначається економічне і соціальне значення питання.

Аналогія - прийом наукового умовиводу, за допомогою якого пізнаються одні об'єкти на підставі їхньої подібності з іншими. Цей метод може використовуватися при підготовці програм і планів державного аудиту для виокремлення найбільш значимих питань та етапів аудиту.

Системний аналіз - вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Використовується для встановлення логічної послідовності й узгодження перевірки при державному аудиті.

Експертизи різних видів - специфічні прийоми експертних оцінок, пов'язаних із предметом державного аудиту, коли для обґрунтування питань аудиту залучаються експерти різних галузей знань.

Конкретизація - дослідження певних об'єктів у всій їхній різнобічності, у якісному розмаїтті реального їх існування. Щодо державного аудиту - це виявлення в процесі контрольного етапу різних порушень, неефективної роботи, збитку тощо.

Рис. 5.2. Методи і прийоми державного аудиту

Інвентаризація - перевірка об'єкта в натуральному вигляді. Сутність методу полягає в тому, що під час державного аудиту перевіряється стан об'єкта шляхом огляду і перерахування.

Вибіркові спостереження - прийом статистичного дослідження якісних характеристик (доцільності, оптимальності) виробничого процесу.

Дослідження документів - спосіб документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських процесів, відповідності їх законодавчим і нормативним актам.

Індукція - прийом дослідження, коли загальний висновок про властивості елементів об'єкта державного аудиту робиться на основі вивчення не всіх ознак, а окремих елементів. Ефективність діяльності об'єкта, наприклад, може визначатися на основі його результативних показників (прибуток, рентабельність) без аналізу затрат праці, матеріаломісткості тощо.

Моделювання - вивчення об'єкта на основі його моделі, наприклад, математичної, інформаційної.

Системний аналіз - вивчення причинно-наслідкових зв'язків ефективності діяльності.

Статистичні розрахунки та економіко-математичні методи - методи виявлення закономірностей економічних і господарських процесів на об'єкті аудиту при великому обсязі інформації.

При проведенні державного аудиту застосовують такі підходи;

Аналіз методів організації роботи об'єкта перевірки. Полягає в аналізі системи управління, планування, моніторингу і контролю у сфері, що перевіряється, або діють у межах об'єктів перевірки. Цей підхід включає перевірку документації, наприклад бюджетів (кошторисів доходів і видатків), фінансових звітів і/або перспективних планів, паспортів з реалізації програм і окремих планів, інтерв'ю з керівниками й фахівцями об'єкта перевірки і т. ін.

Аналіз результатів роботи об'єкта перевірки. Основну увагу при проведенні перевірки варто приділяти результатам роботи об'єкта, незалежно від того, що є предметом програми аудиту, напрямкам діяльності, системі або інструментам контролю. При перевірці будь-якого окремого компонента програми, аудитори повинні мати чітке уявлення про те, як цей компонент пов'язаний із запланованими результатами. У процесі перевірки може проводитися порівняльне оцінювання досягнутих і попередніх, а також фактичних і запланованих результатів. Причому, на початковому етапі перевірки вивчають підсумки й результати роботи, а не методи, що застосовувалися для їхнього досягнення, або процеси. Такий підхід доцільний, якщо є відповідні критерії для якісного й кількісного оцінювання отриманих результатів і визначення обсягу використаних при цьому державних коштів.

Аналіз конкретних фактів та ситуацій, виявлених на об'єкті перевірки. Це загальний підхід, що використовується в ході державного аудиту, відрізняється від методу аналізу результатів роботи об'єктів тим, що в процесі перевірки основний акцент робиться на конкретних ситуаціях, які всебічно й детально аналізуються як в цілому, так і за окремими аспектами.

Аналіз усіх наявних даних. У процесі проведення перевірки необхідно використовувати й аналізувати дані, наявні в адміністрації об'єкта перевірки та в інших джерелах, які можуть включати інформаційні системи управління об'єкта перевірки, а також інші матеріали й дані, що стосуються предмета перевірки.

Огляд документів або обстеження. Одним із важливих інструментів, що використовуються для збирання фактичних даних і доказів у процесі проведення перевірки, є обстеження. Метод застосовується, наприклад" для одержання інформації від фахівців різних міністерств і відомств, що беруть участь у реалізації бюджетної програми, про результати її виконання і т. ін. При проведенні обстеження повинні застосовуватися науково обґрунтовані методи, оскільки від якості механізму збирання даних і їхнього узагальнення залежить вірогідність і цінність отриманих результатів, використовуваних як докази при підготовці висновків і звіту перевірки.