4.1. Державна контрольно-ревізійна служба України
Згідно з чинним законодавством, в Україні суб'єктами державного аудиту є Державна контрольно-ревізійна служба України та Рахункова палата України1.
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні діє при Міністерстві фінансів та підпорядковується йому. За своїм статусом вона є органом державної виконавчої влади і складається з Головного контрольно-ревізійного управління України (ГоловКРУ) та контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах та районах у містах, які підпорядковуються ГоловКРУ.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Структура ДКРС України представлена на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Структура ДКРС України
Головне контрольно-ревізійне управління України очолює начальник, який призначається Кабінетом Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначають вищі керівники за підпорядкованістю. Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та інші рахунки в банках.
ГоловКРУ та його органи на місцях контролюють дотримання фінансової дисципліни підприємствами й організаціями щодо територіального розподілу витрат коштів з державного бюджету на соціальні потреби, утримання органів державного управління й цільове використання. Схема-структура апарату Головного контрольно-ревізійного управління України зображена на рис. 4.2.
У Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"1 зазначено, що головним завданням ДКРС України є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів та з державних валютних фондів; подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень нормативних актів та запобігання їм у подальшій діяльності.
Згідно з Бюджетним кодексом України органи ДКРС України здійснюють контроль:
1) за цільовим і ефективним використанням коштів державного бюджету і місцевих бюджетів;
2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабміну України;
3) порядком ведення бухгалтерського обліку і достовірністю звітності про виконання державного бюджету і місцевих бюджетів, кошторисів.
Рис. 4.2. Структура ГоловКРУ України
Функції Державної контрольно-ревізійної служби полягають у проведенні ревізій та державного аудиту фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності у міністерствах, відомствах, підприємствах і організаціях, які утримуються за рахунок Державного бюджету. До її функцій також належить проведення ревізій та аудиту правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з Державного бюджету, контролю за повнотою оприбуткування, використання і збереження валютних коштів; перевірка виконання рішень за результатами проведення ревізій.
Важливою функцією Державної контрольно-ревізійної служби є складання нормативно-методичних документів щодо проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення досвіду цієї роботи та поширення його в контрольно-ревізійних підрозділах, а також міністерствах і відомствах.
Проводять державний аудит державні аудитори (головний, провідний, старший). У своїй діяльності вони керуються вимогами професійної етики, ключовими принципами якої є сумлінність, незалежність і об'єктивність, конфіденційність та компетентність. Зміст та призначення таких принципів містяться в Кодексі етики державних аудиторів, який розроблено міжнародною організацією ВОФК INTOSAI (додаток 8).
Кодекс етики - це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів).
Державний аудит, ревізії, контрольні перевірки проводять на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником служби, управління, керівником підрозділу служби в районі, місті. За ініціативою Державної контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи, організації здійснюється не частіше, ніж один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізію проводять у будь-який час.
Скарги на дії ревізорів розглядаються і вирішуються керівниками підрозділів Державної контрольно-ревізійної служби. Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб Державної контрольно-ревізійної служби.
Органи Державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та аудит суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за постановою правоохоронних органів. Ці самі органи надають допомогу ревізорам у виконанні ними службових обов'язків.
Службові особи Державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги ревізорів є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, які ревізуються. Ці представники під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.
Висвітлені функції Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, права і обов'язки посадових осіб цієї служби не поширюються на контроль місцевих рад народних депутатів (муніципальний контроль), профспілковий і відомчий контроль.
Отже, Державна контрольно-ревізійна служба в Україні координує проведення контрольних заходів в економіці держави, сприяє збереженню правопорядку у фінансово-господарській діяльності.
Тема 5. Організація державного аудиту органами державної контрольно-ревізійної служби України
5.1. Сутність та принципи організації державного аудиту
5.2. Стадії та етапи здійснення державного аудиту
5.3. Сутність і зміст методичних прийомів державного аудиту
Тема 6. Організація державного аудиту рахунковою палатою України
6.1. Сутність організації аудиту ефективності діяльності
6.2. Координація дій аудиторів з працівниками об'єкта перевірки
6.3. Нагляд за проведенням аудиту. Документування процесу аудиту
Модуль 2. Методики проведення державного аудиту