Державний аудит - Дікань Л.В. - 6.1. Сутність організації аудиту ефективності діяльності

6.1. Сутність організації аудиту ефективності діяльності

Організація будь-якої діяльності зумовлює ефективність її реалізації.

Організація аудиту ефективності діяльності - система комплексних заходів, спрямованих на координацію та функціонування взаємопов'язаних і взаємозалежних окремих елементів (частин) системи з метою оцінки економічності, ефективності та результативності адміністративної діяльності.

Процес організації аудиту ефективності діяльності є складним, оскільки сам аудит ефективності діяльності схожий на науково-дослідний проект із пропозиціями щодо шляхів розв'язання суспільно важливих, у тому числі соціальних, проблем, причиною виникнення яких може бути як діяльність, так і бездіяльність органів влади.

Належна організація аудиту ефективності діяльності зумовлює необхідність дотриманні певних принципів, що представлені на рис. 6.1.

Принцип цілісності потребує розглядати об'єкт аудиту як систему, цілісне явище, сукупність складових, які мають власні властивості та між якими є своєрідна система зв'язків, що в цілому визначають властивості об'єкта аудиту. Дотримання принципу цілісності контролю об'єкта аудиту як системи полягає у комплексному використанні усіх джерел економічної інформації про нього.

Принцип усебічності контролю визначає необхідність врахування всіх внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на стан і функціонування системи контролю, її показників, зв'язків і відносин в системі, що визначають її структурні і функціональні особливості.

Принцип субординації означає, що контроль має здійснюватися за схемою, послідовно, відповідно до ієрархії структури системи господарювання, її елементів і зв'язків між ними за заздалегідь визначеними критеріями (відповідність зв'язків, взаємозалежність між елементами, точність використовува

Рис. 6.1. Принципи організації аудиту ефективності діяльності

них значень тощо). Відповідно до цього принципу контроль слід розглядати як систему дій зі збору і обробки інформації про ієрархічну структуру підприємства тощо.

Принцип відповідності означає, що збір, формування і вивчення інформації при перевірці мають здійснюватися відповідно до організаційної і технологічної структур об'єкта перевірки, до інших орієнтирів.

Принцип адекватності означає, що організаційно слід вирішувати питання спрощення аудиторського процесу, зниження обсягів перевірки шляхом узагальнення тотожних ситуацій, застосування вибіркових методів для вивчення однорідних об'єктів контролю тощо.

Принцип динамічності встановлює, що організація роботи аудиторів має адаптувати їхні дії до ситуації зі станом господарювання, обліком на об'єкті перевірки тощо.

Принцип випереджувального відображення означає, що аудитору завжди необхідно брати до уваги наявність у клієнта постійних проблем, розв'язання яких передбачає прогнозування і відображення найбільш вірогідного стану кожної системи підприємства в майбутньому. Тобто аудитор повинен вивчати факти і фактори, які можуть впливати на зміни стану підприємства і передбачати їх.

Принцип системотвірних відносин потребує визначення і вивчення саме тих показників складових, зв'язків між частинами системи контролю, що забезпечують її цілісність, існування та розвиток, і разом з тим найбільш характерно відображають конкретні її частини.

Принцип адаптивності аудиту означає пристосування його побудови, функцій, змісту висновків до потреб конкретних структур управління, потреб системи управління в контрольній інформації.

Принцип прямоточності означає побудову і організацію таких схем або послідовностей виконання операцій дослідження чи окремого спостереження, що відповідають реальній спрямованості облікових операцій, в результаті яких формується доказова та інша інформація, тобто поступово узагальнюється діяльність об'єкта перевірки.

Принцип безперервності в організації аудиту означає, що аудиторський процес має бути організований як постійно діючий, тоді він зможе виконати свою контрольну функцію. Тільки безперервність аудиту забезпечить запобігання перекрученню інформації в результаті помилок. Безконтрольність - підґрунтя для проявів шахрайства.

Принцип спеціалізації і кооперації - розподіл праці серед аудиторів та їхніх асистентів, експертів відповідно до компетентності, спеціальності, досвіду роботи в конкретних галузях тощо. Кооперування полягає в поєднанні професійних знань різних аудиторів чи спеціалізованих підрозділів для здійснення робіт із всебічного обстеження об'єкта перевірки і кооперованого формування необхідних доказів, висновків.

Принцип пропорційності - додержання правильності розподілення працівників і їхнього часу на опрацювання матеріалу відповідно до обсягу інформаційного забезпечення аудиту за підрозділами бухгалтерії, фінансового відділу тощо.

Можна назвати й інші принципи організації аудиту, зокрема ритмічність, паралельність тощо. Окрім застосування розглянутих принципів, дієва організація аудиту ефективності діяльності не можлива без знання аудиторами своїх прав та обов'язків, а також прав і обов'язків об'єкта перевірки. Відповідно до чинного стандарту Рахункової палати "Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів" під час проведення перевірки працівники Рахункової палати мають право1:

- отримувати всю необхідну інформацію на об'єкті перевірки, від вищих установ і організацій, банків, інших установ і організацій, пов'язаних з діяльністю об'єкта перевірки;

- безперешкодно входити до будь-яких приміщень та сховищ об'єкта перевірки, якщо інше не передбачено законами України;

- отримувати від посадових осіб об'єкта перевірки оригінали документів або їхні копії та інші матеріали, дані на комп'ютерних електронних носіях, витяги з цих документів;

- ознайомлюватися з таємними документами та документами з обмеженим доступом за умови наявності допуску до державної таємниці та інших необхідних документів;

- вимагати від посадових осіб об'єкта перевірки невідкладного усунення виявлених порушень та надання у визначений термін інформації про це;

- отримувати пояснення від посадових осіб об'єкта перевірки, інших установ, організацій, підприємств, пов'язаних з діяльністю об'єкта перевірки; у разі необхідності складати протоколи про адміністративні правопорушення.

При цьому працівники Рахункової палати при здійсненні перевірки зобов'язані1:

- дотримуватися принципів законності, повноти, об'єктивності, достовірності та обґрунтованості під час проведення перевірки; на будь-якій стадії перевірки приймати від посадових осіб об'єкта перевірки подані за їхньою ініціативою заяви, зауваження, пояснення щодо предмета перевірки та перевіряти викладені у цих зверненнях питання, про що потрібно зазначати в акті перевірки;

- не оприлюднювати матеріали перевірки об'єкта до розгляду їх Колегією Рахункової палати; у разі виявлення фактів, які свідчать про скоєння злочину, поінформувати про це правоохоронні органи.

У свою чергу, посадові особи об'єкта перевірки мають право:

- вимагати від суб'єкта перевірки доручення на проведення аудиту;

- надавати заяви, зауваження і пояснення щодо предмета перевірки, а також за її результатами.

Посадові особи об'єкта перевірки зобов'язані:

- сприяти нормальній роботі суб'єктів перевірки, не чинити їм перешкод, забезпечити їх робочими місцями та необхідними технічними засобами;

- надавати необхідні документи, пояснення щодо питань, які стосуються предмета перевірки;

- вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування завданої шкоди та притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні порушень.

Таким чином, чітке визначення прав та обов'язків як аудиторів Рахункової палати, так і посадовців об'єкта перевірки гарантує якісну організацію проведення аудиторських досліджень.

Є думка, що організація аудиту ефективності діяльності проводиться лише на попередніх етапах перевірки. Дуже часто її плутають з плануванням аудиту ефективності діяльності. Така думка хибна, оскільки планування є першим етапом загальної методики проведення аудиту, тому що без нього здійснення перевірки неможливе. Однак слід зазначити, що органі за ці я аудиту ефективності діяльності проводиться на етапі планування аудиту і на стадії виконання перевірки, і навіть у процесі узагальнення результатів перевірки та складанні звіту за цими результатами. На кожному етапі методики аудиту ефективності діяльності виконується відповідна стадія його організації. Найбільш наочно взаємозв'язок етапів методики аудиту ефективності діяльності зі стадіями його організації зображено на рис. 6.2.

Відповідно до наведеного рис. 6.2 доцільно розглянути кожну стадію організації аудиту ефективності діяльності та простежити їх взаємодію з етапами методики аудиту.