Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В.Я. - Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивованим.

1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК, заявлення самовідводу слідчим, прокурором, захисником, представником, експертом, спеціалістом, перекладачем, слідчим суддею, суддею, присяжним, секретарем судового засідання є не їх правом, а обов'язком.

2. Відвід слідчому і слідчому судді може бути заявлений лише у процесі досудового кримінального провадження. Якщо їм не було відомо про родинні зв'язки чи інші підстави для відводу і ці обставини з'ясувалися у процесі судового розгляду, то заяви про відвід не приймаються, однак оцінку цьому факту може надати суд у межах своїх повноважень.

3. Право на заявлення відводів надається законом як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4. Відвід особам, зазначеним у ч. 1 цієї статті, може бути заявлений будь-яким учасником кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і судового розгляду. Заяви про відвід чи самовідвід подаються до початку судового розгляду для того, щоб не ускладнювати судового процесу. Якщо підстави для відводу були відомі, однак заяви про це своєчасно не зроблено, суд має з'ясувати причини такого поводження учасника кримінального провадження і відповідно реагувати, адже це може бути зроблено з метою затягування провадження, прийняття незаконного судового рішення та його скасування, з інших мотивів.

У статті 344 КПК зазначено: "головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід". У процесі судового розгляду заяви подаються голові суду, а при колегіальному розгляді - суду.

Заяви про відвід у процесі досудового провадження подаються прокурору, адже за змістом ч. 2 ст. 36 КПК саме він здійснює нагляд за додержанням законів і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Однак, оскільки відповідно до пп. 3, 4, 5 та інших він доручає здійснення кримінального провадження органу, а не конкретному слідчому чи іншій уповноваженій особі, то заяву про відвід може бути подано керівникові відповідного органу. Зважаючи на повноваження прокурора із нагляду за додержанням законів заява про відвід може бути подана безпосередньо прокурору. Рішення керівника органу може бути оскаржено прокурору.

5. Заяви про відвід подаються письмово з викладенням його мотивів та підстав.

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

1. У разі заявлений відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлений відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, мас право залишити таку заяву без розгляду.

1. Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. До складу суду, що здійснює судове провадження, не можуть входити особи, які є родичами між собою.

Наявність хоча б однієї із зазначених обставин виключає участь слідчого судді або судді у судовому провадженні. Однак поняття "інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості", є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Крім того, закон покладає на слідчого суддю, суддю процесуальний обов'язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених статтями 75-76 КПК. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 р.) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і немотивовані відводи не повинні розглядатися.

2. Існує певний порядок вирішення заявленого відводу:

1) у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Відповідно до цієї кримінальної процесуальної норми визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом;

2) у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає той самий склад суду;

3) усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя;

4) усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Відповідно до ст. 344 КПК головуючий під час відкриття судового засідання роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

3. Закон передбачає, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення. Має бути з'ясована також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Пояснення слідчого судді, судді з приводу заявленого відводу, обговорення відводу сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.

Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених ст. 367 КПК Порядок ухвалення судових рішень, їх форма та зміст ухвали визначені у статтях 371-372 КПК.

Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Згідно з частинами 2,3 ст. 375 КПК якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого ніхто із суддів не має права утримуватися. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Судове рішення проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

4. Згідно зі ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до ст. 6 КЗПЛ (Конвенцію ратифіковано ЗУ № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р.) "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку".

Верховний Суд України у листі головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р. зазначає, що "критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів".

Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Тому якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих вчинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.