Кримінально-виконавче право України - Богатирьов І.Г. - Використана література

Кримінально-виконавчим кодексом України, який набув чинності 1 січня 2004 р., визначені порядок і умови виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.

Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються у виправних установах максимального рівня безпеки і розміщуються в приміщеннях камерного типу, окремо від інших засуджених, як правило, по дві особи і забезпечуються житловою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України (3 кв. м на особу). В інших випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на нього з боку іншого засудженого чи запобігання вчинення ними нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, розповсюджуються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі на певний строк. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

— на щоденну прогулянку тривалістю одну годину;

- користуватися книгами, журналами та газетами з бібліотеки установи і придбаними через торговельну мережу, передплатними виданнями, а також телевізорами;

- на отримання грошових переказів без обмежень;

- на короткострокове побачення — один раз на шість місяців;

- на отримання протягом року двох посилок (передач) вагою до ЗО кг кожна і двох бандеролей;

- у встановленій кількості і асортименті купувати в магазині установи продукти харчування і предмети першої необхідності на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі або одержані переказом;

- на п'ятнадцятихвилинну платну телефонну розмову один раз на три місяці;

- придбавати протягом місяця в магазині установи по безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки віком понад п'ятдесят п'ять років, інваліди першої і другої груп - також і на кошти, одержані переказом; без обмежень дозволено купувати письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу за переказом;

- мати при собі і зберігати в камері особисті предмети, речі й продукти харчування згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань;

- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

- одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і посадовців;

- користуватися настільними іграми;

- мати побачення з адвокатом для отримання юридичної допомоги в порядку, встановленому кримінально-виконавчим законодавством.

Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог їх тримання та з дотриманням відповідних вимог санітарних норм і правил охорони праці. Для засуджених, які не мають середньої освіти, у виправних колоніях створюються консультаційні пункти.

Після відбуття десяти років терміну покарання, за умови сумлінної поведінки та належного ставлення до праці, засудженому може бути дозволено додатково витрачати щомісяця гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

З урахуванням тяжкості злочинів, вчинених засудженими вказаної категорії, та ступеня їх небезпеки визначені відповідні заходи безпеки при поводженні з ними. Зокрема, під час виведення з камер, конвоювання територією установи та за її межами до засуджених застосовуються наручники. Враховуючи рекомендації експертів Ради Європи, наразі вирішується питання про заборону застосування наручників до засуджених під час побачень з родичами, а також з іншими особами.

За порушення вимог режиму відбування покарання до засуджених вказаної категорії можуть застосовуватися такі стягнення:

- попередження або догана (сувора догана);

- дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати;

- поміщення в карцер на строк до п'ятнадцяти діб. Важливим джерелом інформації для засуджених, а також

засобом проведення право роз'яснювальної та просвітницької роботи є радіо. Крім того, цій категорії засуджених дозволено мати в камері телевізори, передані родичами та іншими особами.

У листопаді минулого року до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань внесені зміни, які дозволяють засудженим брати участь в групових заходах культурно-масового і спортивного характеру.

Відповідно до Положення про порядок застосування помилування, затвердженого Указом Президента України від 19 липня 2005 № 1118/2005, засуджені до довічного позбавлення волі можуть звертатися з клопотанням про помилування після відбуття не менше як двадцять років призначеного покарання. Відповідно до ст. 87 КК України заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на термін не менше двадцяти п'яти років, може здійснюватися виключно актом Президента про помилування.

У цьому випадку на засудженого розповсюджується дія ст. 81 КК України, яка передбачає, що при фактичному відбутті не менше трьох чвертей терміну покарання, призначеного за умисний тяжкий злочин, до засудженого може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання (за умови, що він сумлінною поведінкою і добросовісним ставленням до праці доведе своє виправлення).

З метою надання засудженим до довічного позбавлення волі психологічної допомоги, попередження агресивної поведінки та зняття депресивних станів до роботи з ними залучаються психологи, посади яких введено у всіх установах, де тримаються ці засуджені.

Тривале перебування в умовах ізоляції, усвідомлення тяжкості скоєних злочинів спонукає багатьох засуджених звернутися до релігії. Законодавство гарантує засудженим до довічного позбавлення волі право на свободу віросповідання і задоволення релігійних потреб, проте проведення релігійних обрядів обмежується режимом тримання. Тому зустрічі зі священнослужителями надаються засудженим в індивідуальному порядку та у визначений час, з дотриманням необхідних заходів безпеки.

Організація виконання покарання у виді довічного позбавлення волі є одним з найважливіших завдань у діяльності ДКВС України. Пріоритети у цій роботі надаються не лише забезпеченню встановленого законом режиму відбування покарання, але і гарантуванню прав засуджених, визначених Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

(Максимальна оцінка ведення конспекту — 1 бал)

Запитання для перевірки

(Максимальна оцінка відповіді на запитання - 2 бали)

1. Загальна характеристика виконання покарань у виді довічного позбавлення волі.

2. Порядок та умови виконання покарань у виді довічного позбавлення волі.

3. Особливості відбування покарань у виді довічного позбавлення волі.

4. Підстави та умови заміни засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Теми рефератів

(Максимальна оцінка — 3 бали)

1. Наукове обґрунтування застосування покарань у виді довічного позбавлення волі.

2. Проблеми утримання засуджених до покарань у виді довічного позбавлення волі.

3. Порядок застосування до засуджених до довічного позбавлення волі основних засобів виправлення та ресоціалізації.

Самостійна робота

(Максимальна оцінка — 2 бали)

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми

1. Дайте характеристику довічного ув'язнення.

2. Окресліть особливості відбування довічного позбавлення волі за кордоном.

3. Поясніть історичні аспекти застосування найтяжчих видів покарання.

4. Спробуйте показати місце довічного позбавлення волі у новому Кримінальному кодексі України.

5. Розкрийте особливості правового та психологічного стану засуджених до довічного позбавлення волі.

Мозковий штурм

(Максимальна оцінка — 1 бал)

І.Коли в Україні було введено покарання у виді довічного позбавлення волі?

Покарання у виді довічного позбавлення волі введене Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 р., остаточне нормативне закріплення цей вид покарання отримав у Кримінальному кодексі України 2001 р.

2. Що таке покарання у виді довічного позбавлення волі?

Покарання у виді довічного позбавлення волі - це міра державного примусу, яка застосовується виключно судом і передбачає певні обмеження прав і свобод засуджених, які врегулюванні чинним законодавством.

З.Де тримаються засуджені до довічного позбавлення волі?

Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються у виправних колоніях максимального рівня безпеки і розміщуються в приміщеннях камерного типу, окремо від інших засуджених, як правило, по дві особи.

Використана література

1. Веца О. В. Довічне ув'язнення: яким йому бути // Пробл. пенітенц. теорії і практики. - К.: РВВ КІВС, 2000. - № 5. - С. 25-33.

2. Інформаційний бюлетень за матеріалами тренінг-семінару із заступниками начальників регіональних управлінь ДДУПВП із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом "Актуальні проблеми забезпечення тримання та соціально-психологічної роботи із особами, засудженими до тривалих строків та довічного позбавлення волі" / Уклад.: С. Скоков, Ю. Олійник, А. Дановсь-кий. -К., 2002.

3. Мостепанюк Л. О. Відбування довічного позбавлення волі в Україні та за кордоном: проблеми і перспективи // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 5. - С. 121-125.

4. Мостепанюк Л. О. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. - 2004. -№8.-С. 131-133.

5. Мостепанюк Л. О. Місце довічного позбавлення волі в системі кримінальних покарань // Акт. проблеми кримін. і кримін.-процесуальн. законодавства та практики його застосування. - Хмельницький: ХІУП, 2003. - С. 188-191.

6. Мостепанюк Л. О. Правове регулювання умов і порядку помилування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 10. -С. 20-22.

7. Скоков С. І. Про деякі особливості особистості засуджених до довічного позбавлення волі // Аспект. - Донецьк: СВД Меркурій, 2002. - № 2 (7). - С. 3-5.

8. Трубников В. М. Новий Кримінальний кодекс України і довічне позбавлення волі // Мат. семінару "Міжнародні стандарти утримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі". -18-19 червня 2001 р. - Д.: Донецький меморіал, 2001. - С. 51-56.