Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - Тема 13. Адміністративне правопорушення та його юридичний склад

У теорії адміністративного права будь-який адміністративний делікт має велику кількість фактичних ознак. Одна їх частина відповідає ознакам, вказаним у адміністративному законі, і має адміністративно-правове значення. Інша - такого відношення до закріплених законом ознак адміністративного делікту не має.

У своїй сукупності весь перелік фактичних ознак становить собою юридичний склад. У той же час адміністративно-правові норми передбачають ознаки, іманентні для певного виду деліктів - юридичний склад. У процесі адміністративно-правової кваліфікації юридичні ознаки діяння та ознаки проступку, що містяться у адміністративно-правовій нормі, зіставляються саме через склад адміністративного делікту - сукупність ознак, що становлять собою законодавчу модель всіх деліктів даного виду.

1. Поняття адміністративного правопорушення (проступку)

Нормативне розуміння адміністративного проступку дає КУпАП, який був прийнятий у 1984 р. Саме він закріплює, як ми уже зазначали, У своїх статтях його поняття (ст. 9), визначає критерії, за якими розмежовується вчинення адміністративного правопорушення умисно (ст. 10) і вчинення адміністративного правопорушення з необережності (ст. 11), описує діяння, які визнаються адміністративними проступками (статті 41-212).

Отже, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові

- передусім, це дія чи бездіяльність, тобто - діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей;

- суспільна шкідливість (цю ознаку дехто ототожнює з антигромадською спрямованістю або суспільною небезпекою);

- протиправність (подібне діяння завжди посягає на загальнообов'язкові правила, встановлені тим чи іншим нормативним актом);

- винуватість (таке діяння, як прояв волі і свідомості особи, повинно бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності);

- адміністративна карність (подібне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адміністративну відповідальність).

Крім цього, адміністративним правопорушенням властивий ще цілий ряд характерних ознак, які утворюють їх юридичні склади. Слід зауважити, що залежно від юридичних властивостей розрізняють ознаки як такі, що мають юридичне значення, і які такого значення не мають. В свою чергу, юридично значущі ознаки можуть входити до юридичного складу правопорушення (так звані конструктивні ознаки), інші ж з них до такого складу не входять (наприклад обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, тощо).

Слід зазначити, що у КУпАП виділені такі групи адміністративних правопорушень (проступків):

- у галузі охорони праці і здоров'я населення (глава 5);

- що посягають на власність (глава 6);

- у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини (глава 7);

- у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (глава 8);

- у сільському господарстві (глава 9);

- на транспорті, галузі шляхового господарства і зв'язку (глава 10);

- у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (глава 11);

- в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності (глава 12);

- у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (глава 13);

- адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-а);

- що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (глава 14);

- що посягають на встановлений порядок управління (глава 15);

- що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (глава 15-а).