Згідно з найбільш поширеним підходом термін "принцип" походить від лат. "principram" - начало, вихідний пункт, першооснова. Є. Ф. Губський вирізняє два аспекти терміна: "...у суб'єктивному розумінні - як основне положення, передумова та в об'єктивному розумінні - як вихідний пункт, першооснова". Свого часу Арістотель писав про принцип як про першопричину в об'єктивному розумінні. А. А. Пухтецька зазначає, що поняття "принцип" у європейських країнах усталено вживається з часів Середньовіччя, беручи початок від давньофранцузького "principe" та латинського "principium", які, у свою чергу, походять від лат. "princeps" - лідер, імператор.
Звертаючись до поняття "правовий принцип", зауважимо, що за радянського періоду розвитку правової науки теорія принципів права була предметом численних наукових дискусій.
Зокрема ряд авторів віддавали перевагу широкому розумінню принципів права. Так, Г. А. Барібашев, С. С. Кравчук зазначають, говорячи про прийшли правового положення громадян, що під принципами необхідно розуміти керівні начала, провідні ідеї та установи, що лежать в його основі і виражають соціально-класову сутність, що вбачається надто широким. Інший підхід щодо розуміння даного терміна акцентує увагу на провідній ролі закріплення принципами закономірностей розвитку суспільства, поєднуючи вказану ознаку з іншими ознаками даної категорії.
Так, на думку С. С. Алексеева, принципами права є "основні, вихідні положення, юридично закріплюючі об'єктивні закономірності суспільного життя". Окрему позицію посідає Р. Дворкін, який визначив правовий принцип як "вимогу справедливості, неупередженості або іншого виміру моральності, цінності які охоплюють усі ті роздуми, що формують рішення суду і якими він керується при застосуванні норм права". Таке тлумачення принципу є можливим, але завузьким, таким, що охоплює лише одне з розумінь даної категорії. Дещо по-іншому визначено поняття "принцип" в контексті правових принципів у зарубіжних довідково-енциклопедичних джерелах. Серед них, як зазначає А. А. Пухтецька, можна виділити розуміння принципу як основоположної правди (істини), закону, доктрини або припущення. У межах цього підходу виділяється кілька напрямів тлумачення: "а) принцип як загальне правило або стандарт; б) принцип як сукупність моральних та етичних стандартів".
У сучасній українській правовій доктрині дослідження поняття принципу права існують різнобічні підходи до проблеми, які у своїй єдності відображають складність, місткість, багатогранність категорії правового принципу. Так, С. Гусарєв підтримує точку зору, що "основними принципами є основні засади, вихідні положення, які... відображають сутнісні властивості права". У свою чергу, провівши ґрунтовне сучасне дослідження принципів права та розробивши новий теоретичний підхід до цієї категорії, А. М. Колодій визначив, що "принципи права - це такі відправні ідеї його буття, які виражають найважливіші закономірності і підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими з сутністю права і складають його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальнозначимістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспільного ладу".
У той самий час В. М. Селіванов абсолютно слушно підкреслює й інші, не менш важливі, ознаки принципів права, зазначаючи, що вони
"не тільки пов'язують право з існуючими мораллю, культурою, економікою, ідеологією, політикою тощо, а й покликані забезпечувати єдність різних власне юридичних форм і процесів, правових ідеалів, ідей, концепцій, теорій, в яких виявляється політична сутність даного права як демократичного або, навпаки, тоталітарного"1.
Узагальнення та аналіз наведених точок зору дає можливість стверджувати, що принципи права - це вихідні керівні ідеї, що відображають об'єктивно складені закономірності розвитку суспільства, держави і права, закладають основи правової системи, визначають характер, напрями реалізації правових норм, нормотворення як напрямів розвитку та регулювання правовідносин у державі.
Сьогодні юридичною наукою вироблені підходи до побудови системи принципів права.
Виокремлюють такі групи принципів: принципи публічного права і принципи приватного права; принципи процесуального і принципи матеріального права, загальноправові, соціально-політичні, морально-етичні і власне правові принципи.
Отже, адміністративний процес також ґрунтується на системі принципів. Основоположними ідеями даного правового явища є: верховенство права, законність; гуманізм; рівноправність; об'єктивна (матеріальна) істина; публічність; стадійність; усність та безпосередність; диспозитивність; швидкість і економічність; здійснення процесу національною мовою; відповідальність посадових осіб.
Принцип законності
Принцип гуманізму
Принцип рівноправності
Принцип об'єктивної істини
Принцип публічності
Принцип стадійності
Принципи усності та безпосередності
Принцип диспозитивності
Принцип національної мови провадження