Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - Принципи усності та безпосередності

Означає рівність громадян перед законом. Цей принцип закріплений у ч. 2 ст. 24 Конституції України. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Особливого значення вказаний принцип набуває в процесі реалізації громадянами свого правового статусу в адміністративній сфері, оскільки будь-які суб'єкти адміністративно-правових відносин мають визнаватися рівними і їм має бути забезпечена реальна можливість справжньої реалізації рівності. Це проявляється в тому, що під час розгляду справи щодо людини й громадянина застосовуються однакові для всіх нормативно-правові акти (матеріальні норми й адміністративно-процесуальні правила). Для жодної особи не створюються сприятливі або позитивні умови в ході розгляду справ. Тому на людину, громадянина, посадову особу, незалежно від її службового статусу діють рівною мірою норми закону незалежно від майнового стану, статі, роду, характеру занять тощо.

Принцип об'єктивної істини

У науковій літературі протиставляється фактична істина формальній, тому що фактична випливає з останньої не інакше як при винесенні уповноваженою особою рішення із задокументованих даних2. У цьому випадку компетентна на те особа не робить відповідних юридичних висновків, а спирається лише на правильне оформлення документів, тоді як основою має бути висвітлення із вірогідної інформації правильних висновків. Цей принцип має виключати всі можливі прояви суб'єктивізму у разі його чіткого виконання. Тому принцип об'єктивної істини проявляється у вимозі правильно і повно відображати фактичні обставини справи у відповідних на те процесуальних документах, і рішення у адміністративній справі має базуватись лише на фактах реально існуючої дійсності. Такі вимоги мають бути побудовані ще й з урахуванням такої філософської категорії, як пізнання, відповідно до якої об'єктивна реальність існує незалежно від суб'єкта і вважається істиною у разі адекватного відбиття справжніх обставин справи в свідомості суб'єкта.

Принцип публічності

В загальному розумінні публічність (або офіційність) - це здійснення процесу владно, від імені влади чи держави. Л. В. Коваль1, М. М. Марченко та ряд зарубіжних учених213; 4 стверджують, що ініціатором правозастосовчого процесу може бути лише держава або особа, що виступає за її дорученням. Більше того, у ст. 5 Конституції України передбачено, що така діяльність здійснюється державою та органами місцевого самоврядування.

Принцип стадійності

Структура будь-якого процесу правозастосування складається із певних логічно пов'язаних між собою стадій. Так, дотримання визначених стадій сприяє повному й послідовному з'ясуванню обставин справи, забезпеченню законності й об'єктивності, а також можливості захисту своїх прав й законних інтересів шляхом оскарження рішення правозастосовчого органу.

Принципи усності та безпосередності

Ці принципи тісно пов'язані між собою і є загальними для всього процесу загалом5. Під принципом усності розуміється особисте озвучення всіма учасниками процесу своїх міркувань щодо процедурних питань по суті справи6. Об'єктивне вираження дій в усній формі забезпечує можливість кращого сприйняття процесуальних дій, які здійснюються учасниками адміністративного провадження, і розкриття їх змісту. Під принципом безпосередності розуміється самостійність сприйняття та оцінки правозастосовцем первісних доказів у справі. Цей принцип вимагає, щоб між органом, який здійснює провадження, та іншою стороною, яка бере участь у з'ясуванні обставин справи, було якомога менше проміжних елементів, що впливають на внутрішнє переконання тих, хто приймає рішення. Таким чином, принцип безпосередності полягає в об'єктивному вираженні процесуальних дій, насамперед, безпосередньому сприйнятті компетентним суб'єктом процесуальних дій, що здійснюються учасниками адміністративного провадження.

Принцип диспозитивності

Ідея цього принципу полягає в тому, що будь-яка особа, яка є одним з учасників адміністративно процесу, має змогу на свій розсуд розпоряджатися своїми правами. Йдеться про те, що особа у адміністративному провадженні має право знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, звертатись до послуг перекладача, а також у передбачених законом випадках - оскаржувати постанову у справі.

Принцип національної мови провадження

Цей принцип випливає з аналізу ст. 10 Конституції України, відповідно до якої державною мовою в Україні є українська.

У ст. З Закону України "Про мови" зазначається, що в роботі державних, громадських органів підприємств, закладів, організацій, розташованих у місцях мешкання більшості громадян іншої національності, поряд з українською може використовуватися мова національності або мова, яка прийнятна для всього населення.

Стаття 5 забезпечує громадянам право звернутися до державних, громадських та інших організацій мовою, яка прийнятна для сторін. Відмова посадової особи прийняти і розглядати звернення громадянина на підставі незнання мови, якою він звернувся, тягне відповідальність згідно із законодавством.

У ст. 19 зазначається, що у разі коли особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, котрою здійснюється адміністративне провадження, то вона може виступати рідною мовою і користуватися допомогою перекладача.

Принцип швидкості та економічності

Цей принцип є наслідком оперативності як властивості управлінської діяльності. Він забезпечується закріпленням у законодавстві строків, у межах яких здійснюється провадження у індивідуальних справах, виконуються рішення.

Принцип відповідальності посадових осіб

Порушення встановленого порядку адміністративно-процесуальної діяльності, бюрократичне ставлення до громадян та їхніх звернень тягне застосування до винуватців заходів дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

Так, ст. 27 Закону "Про об'єднання громадян" передбачає відповідальність посадових осіб легалізуючих органів за порушення законодавства про об'єднання громадян.