Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - 4. Адміністративна відповідальність у сфері культури

Відповідно до загального визначення адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури, загалом, є реалізацією санкцій, законодавчо передбачених за здійснення адміністративного проступку у зазначеній сфері.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури включає всі властиві юридичній відповідальності основні ознаки: 1) ґрунтується на державному примусі у формі каральних і право відновлювальних (компенсаційних) способів; 2) виражається в обов'язку особи зазнавати певних втрат; 3) настає лише за вчинені або вчинювані правопорушення в разі встановлення складу правопорушення; 4) здійснюється компетентним органом у суворій відповідності із законом, а саме із санкціями норм права, якими встановлюються вид і міра втрат; 5) здійснюється у процесі правозастосовної діяльності за дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, встановлених законом2.

Специфічними ознаками, визначальними для характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури, й водночас такими, що вирізняють її від інших різновидів юридичної відповідальності, є:

1. Підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства, яким урегульована сфера культури. А саме: а) нормативна, тобто наявність системи норм, що ЇЇ регулюють; б) фактична - діяння конкретного суб'єкта, яке порушує правові приписи, що охороняються адміністративними санкціями (адміністративне правопорушення); в) процесуальна - акт компетентного суб'єкта про накладення конкретного стягнення за конкретне адміністративне правопорушення.

Водночас аналіз нормативних основ адміністративної відповідальності за правопорушення законодавства, яким регулюється сфера культури, дає змогу дійти таких висновків:

нормативною основою адміністративної відповідальності фізичних осіб за правопорушення законодавства, яким урегульовано сферу культури, є гл. 7 КУпАП "Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини"1;

нормативною основою адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства, яким урегульовано сферу культури є Закон України "Про охорону культурної спадщини", а саме ст. 44 "Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про культурну спадщину" та ст. 45 "Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про культурну спадщин";

нормативна основа адміністративної відповідальності як фізичних, так і юридичних осіб за правопорушення законодавства про музеї та музейну справу, бібліотеки та бібліотечну справу в українському адміністративно-деліктному законодавстві взагалі відсутня;

нормативна основа адміністративної відповідальності як фізичних, так і юридичних осіб за правопорушення законодавства про видавничу справу, кінематографію в українському адміністративно-деліктному законодавстві взагалі відсутня.

Загальновизнаним в адміністративно-правовій літературі є те, що фактичну підставу адміністративної відповідальності в кожному конкретному випадку становить адміністративний проступок, який, у нашому випадку, посягає на суспільні відносини у сфері культури.

2. Право складання протоколу про адміністративний проступок, що посягає на суспільні відносини у сфері культури, наділені посадові особи сфери культури (органи внутрішніх справ, органи охорони культурної спадщини, органи Державної прикордонної служби України, органи управління архівною справою і діловодством, адміністрація історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури).

3. До адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на суспільні відносини в сфері культури, притягують органи (посадових осіб), яким таке право надано чинним законодавством (глава 17 КУпАП). Так, справи про адміністративні правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері культури, розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських та селищних рад, виконавчими комітетами міських, сільських та селищних рад (статті 218, 219 КУпАП); а справи про адміністративні правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері діяльності, пов'язаної з Національним архівним фондом й архівними установами - виключно судами (ст.221 КУпАП).

4. За вчинення адміністративного проступку, що посягає на відносини в сфері культури з боку фізичних осіб, КУпАП передбачено два види адміністративних стягнень: попередження, штраф, конфіскація; з боку юридичних осіб Законом України "Про охорону культурної спадщини" передбачено - фінансові санкції.

5. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на відносини в сфері культури, характеризується як менш сувора, ніж кримінальна відповідальність, і не передбачає судимості та інших правових наслідків стосовно порушника. Необхідно зауважити, що після внесених змін до КУпАП щодо збільшення штрафних санкцій, покарання за злочин, що посягає на суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини та адміністративний проступок, що посягає на такі самі суспільні відносини, майже вирівнялися. Так, особа, яка вчинила злочин, що посягає на суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини, може бути піддана штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 298 КК України "Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини"), водночас максимальний розмір адміністративного штрафу за "Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини" (ст. 92 КУпАП) становить для громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом із тим у кримінальному законодавстві передбачено, окрім штрафу, інші види кримінальних покарань за порушення законодавства про охорону культурної спадщини - обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, що спричиняють інші суворі наслідки.

Окрім суворості санкцій, адміністративна відповідальність за порушення законодавства, що посягають на відносини в сфері культури, відрізняється від кримінальної предметами посягання, а також сутністю об'єктивної та суб'єктивної сторони.

Отже, адміністративної відповідальності за порушення законодавства, яким регулюється сфера культури - це форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів, що виявляється в застосуванні ними з додержанням встановленої процедури заходів адміністративного примусу, які містяться в адміністративно-правових санкціях до фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, а також до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень у сфері культури.

Слід зазначити, що проступки в сфері культури можуть мати загальний характер і вчинятися у будь-якій сфері. Наприклад, адміністративні корупційні правопорушення (гл. 13-а КУпАП), порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 512 КУпАП), порушення права на інформацію (ст. 2123 КУпАП), здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем (ст. 212е КУпАП), порушення законодавства про державну таємницю (ст. 2122 КУпАП), порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності (ст. 172і КУпАП), порушення порядку видачі документа дозвільного характеру (ст. 166і0 КУпАП), порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 166й КУпАП), порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності (ст. 16612 КУпАП).

У той самий час у КУпАП визначено перелік протиправних діянь, які стосуються саме сфери культури.

Ключовою щодо сфери культури є, безумовно, гл. 7, в якій визначено адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Так, ст. 92 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини. У ній зазначено, що ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини; ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначена стаття була змінена згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини" від 9 вересня 2010 р.1

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в сфері культурної спадщини;

безпосередній об'єкт - рухомі та нерухомі об'єкти культурної спадщини.

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді "ухилення", "порушення режиму використання", "зміна призначення", "здійснення написів, позначок", "ухилення від передачі" тощо.

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна; спеціальний - посадова особа.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Статтею 92і КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи. Зазначено, що недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в сфері культурної спадщини;

безпосередній об'єкт - архівні документи;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "недбале зберігання", "псування", "приховування", "незаконне знищення", "незаконна передача", "порушення порядку", "неповідомлення".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна; спеціальний - посадова особа.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Наступні склади адміністративних проступків містяться в інших главах КУпАП.

Так, у гл. 15 "Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління" включена ст. 18833 КУпАП, якою визначена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини. У ній зазначено, що невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в сфері управління;

безпосередній об'єкт - законні вимоги органів управління культурою спадщиною;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "невиконання законних вимог".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності. У зазначеній главі знаходиться ст. 186е КУпАП, якою встановлена відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зазначено, що виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в сфері управління;

безпосередній об'єкт - законодавство про друковані засоби масової інформації;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "виготовлення", "випуск" або "розповсюдження", "ухилення", "не повідомлення".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

У гл. 12 "Адміністративні правопорушення в галузі фінансів і підприємницькій діяльності" міститься ст. 1646 "Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів", в якій визначено, що демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,- тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об'єкт - норми, якими визначено право розповсюдження і демонстрування фільмів;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "демонстрування", "розповсюдження", "виготовлення".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Статтею 1647 "Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів" встановлено, що розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів наступає відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об'єкт - норми, якими визначено умови щодо розповсюдження і демонстрування фільмів;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "демонстрування", "розповсюдження", "виготовлення".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Статтею 1648 "Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу" встановлено, що недотримання суб'єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об'єкт - квоти демонстрування національних фільмів;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "недотримання".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Стаття 1649 "Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" встановлює, що за розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, наступає відповідальність у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.

Склад даного правопорушення характеризується такими елементами.

Об'єкт даного складу:

загальний об'єкт - це суспільні відносини, що захищаються санкціями норм адміністративного права;

родовий об'єкт - це суспільні відносини в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

безпосередній об'єкт - норми, якими визначено розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

Об'єктивна сторона: дія або бездіяльність осіб, яка проявляється у вигляді: "розповсюдження".

Суб'єкт: загальний - фізична особа, яка досягла 16 років, дієздатна, осудна.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.