Міжнародне право - Тимченко Л.Д. - 10.3. Заходи довіри

Комплекс заходів, що мають на меті зміцнення довіри між державами, - невід'ємна й широка за діапазоном складова всеосяжної безпеки. Заходи довіри в контексті дво- і багатосторонніх домовленостей належать в основному до військово-політичного аспекту міжнародної безпеки. Сам термін "заходи довіри" був зафіксований у "Документі щодо заходів зміцнення довіри й деяких аспектів безпеки і роззброєння" Гельсінського Заключного акта НБСЄ 1975 р. Цей Документ передбачав заходи, спрямовані на повідомлення про військову діяльність держав - учасниць НБСЄ і спостереження за нею, що має сприяти зменшенню небезпеки збройного конфлікту, запобіганню неправильному розумінню або неправильній оцінці військової діяльності, що могло б викликати побоювання, особливо, якщо немає чіткої та об'єктивної інформації про характер такої діяльності. Зокрема, були погоджені такі заходи довіри: 1) попередні повідомлення про великі (чисельністю більш як 25 тис. осіб) навчання сухопутних військ, що надсилаються не менш ніж за 21 день до їх початку; 2) добровільні повідомлення про навчання меншого масштабу; 3) добровільні запрошення іноземних спостерігачів для присутності на військових навчаннях; 4) добровільні повідомлення про великі пересування військ; 5) сприяння обмінам за запрошенням військовим персоналом, включаючи візити військових делегацій.

Ці заходи, незважаючи на їх багато в чому символічний з військового погляду характер, знижували військову напруженість, зміцнювали довіру та сприяли розробці більш масштабних заходів довіри. Так, у Підсумковому документі Стокгольмської конференції стосовно заходів зміцнення довіри й безпеки та роззброєння в Європі, прийнятому 19 вересня 1986 р., перераховувалися такі заходи: 1) направляти за 42 дні повідомлення про військову діяльність, у якій беруть участь принаймні 13 тис. осіб та 300 і більше танків; 2) за участі у військовій діяльності більше 17 тис. осіб повинні запрошуватися по два спостерігачі від кожної держави - учасниці НБСЄ; 3) держави-учасниці повинні надавати одна одній переліки всіх заходів, які підлягають повідомленню за відповідний рік до 15 листопада попереднього року; 4) заходи, у яких беруть участь більше 40 тис. осіб, підлягають включенню в переліки заздалегідь за два роки і не можуть проводитися без попереднього повідомлення зарік; повідомлення про заходи, у яких беруть участь більше 75 тис. осіб, повинні надаватися заздалегідь за два роки; 5) держава, що одержує прохання про проведення інспекції, не може відхилити таке прохання; інспекція має дозволятися на землі, з повітря або обома способами і повинна проводитися протягом 36 годин з моменту одержання відповідного прохання.

Домовленості стосовно заходів довіри, досягнуті на Стокгольмській конференції, заклали фундамент для формування цілісної системи, що охоплює заходи довіри, безпеки й роззброєння в їх сукупності і взаємодії. У Підсумковому документі Віденської зустрічі представників держав - учасниць НБСЄ 1989 р. вказується на "взаємодоповнюваний характер зусиль у рамках процесу НБСЄ, спрямованих на зміцнення довіри й безпеки і на встановлення стабільності й досягнення прогресу в роззброєнні з метою зменшення військового протистояння та підвищення безпеки для всіх"1. Важливим елементом подальшого зміцнення заходів довіри став Договір про відкрите небо, підписаний 24 державами, у тому числі всіма членами НАТО та розпущеної ОВД, у Гельсінкі 24 березня 1992 р. Договір передбачає здійснення польотів неозброєних літаків над територіями держав-учасниць на добровільній і взаємній основі з метою контролю за військовою діяльністю.

Заходи довіри також передбачаються в багатьох двосторонніх договорах і в угодах про обмеження або скорочення озброєнь як супутні заходи. Прикладом першого виду договорів може бути радянсько-американська Угода про запобігання інцидентам у відкритому морі та у повітряному просторі над ним 1972 р. (доповнене Протоколом від 1973 р.). Ілюстрацією другого виду угод є Договір між СРСР і СІНА про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності 1987 р., а також Договір між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про подальше скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь від 3 січня 1993 р., до якого додається Угода про заходи зміцнення довіри щодо систем боротьби з балістичними ракетами, що не є стратегічними балістичними ракетами, підписана в Нью-Йорку 26 вересня 1997 р.

У цілому можна констатувати, що заходи довіри передбачають такі напрями: 1) забезпечення прозорості й передбачуваності певних видів військової діяльності; 2) забезпечення необхідною інформацією за допомогою ліній зв'язку й консультативних механізмів; 3) створення відповідних механізмів, передбачених в угодах стосовно обмеження або скорочення озброєнь; 4) відкритість і гласність у військових питаннях.

На підставі викладеного вище можна дати таке визначення поняття заходи довіри - це односторонні або колективні акції держав, установлені в договірному або іншому порядку і спрямовані на створення впевненості в тому, що військова або інша діяльність інших держав не має на меті завдати шкоди їхній безпеці або іншим правомірним інтересам.