11.1. Поняття міжнародно-правової відповідальності
Відповідальність у міжнародному праві відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування міжнародної системи. Комісія міжнародного права ООН визначила зміст міжнародної відповідальності як "ті наслідки, які те або інше міжнародно-протиправне діяння може мати відповідно до норм міжнародного права в різних випадках, наприклад, наслідки діяння в плані відшкодування збитків та відповідних санкцій"1. У науці міжнародного права під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють конкретні негативні юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'язання.
У цілому можна зазначити, що поняття міжнародно-правової відповідальності характеризується такими ознаками: настає за вчинення міжнародного правопорушення; реалізується на основі норм міжнародного права; пов'язана з певними негативними наслідками для правопорушника; спрямована на зміцнення міжнародного правопорядку.
Норми, що визначають відповідальність держав у міжнародному праві, утворюють особливий міжнародно-правовий інститут. Зміст цього інституту змінювався відповідно до розвитку міжнародного права.
Норми, що становлять інститут міжнародно-правової відповідальності, мають переважно звичаєвий характер, що надає підвищену значущість їх кодифікації. Комісія міжнародного права ООН провела велику попередню роботу з цього питання. Вісім доповідей спеціального доповідача італійського професора Р. Аго, зроблених у 1969-1980 рр., Комісія поклала в основу Проекту статей про відповідальність держав.
Мета цих статей полягає в тому, щоб шляхом кодифікації і прогресивного розвитку сформулювати основні норми міжнародного права стосовно відповідальності держав за міжнародно-протиправні діяння. Акцент робиться на вторинних нормах відповідальності держав: іншими словами, на загальних умовах, за яких за міжнародним правом держава вважається відповідальною за протиправні дії або бездіяльність, а також за юридичні наслідки, що випливають із такої відповідальності. У цих статтях не робиться спроби визначити зміст міжнародних зобов'язань, порушення яких тягне за собою відповідальність. Це - функція первинних норм, кодифікація яких спричинила б необхідність заново сформулювати більшість основних норм міжнародного права, як звичаєвого, так і договірного.
12 грудня 2001 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, що як додаток містить документ "Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння", ч. 1 якого одержала назву "Міжнародно-протиправне діяння держави"1. У ній визначаються загальні умови, необхідні для виникнення відповідальності держави. У розділі І викладаються три базових принципи відповідальності, на яких ґрунтуються інші статті. У розділі II визначаються умови, за яких поводження присвоюється державі. В розділі III загалом викладаються умови, за яких таке поводження становить порушення будь-якого міжнародно-правового зобов'язання відповідної держави. Розділ IV стосується деяких особливих випадків, коли одна держава може бути відповідальна за поводження іншої держави, що не відповідає тому або іншому міжнародно-правовому зобов'язанню останньої. У розділі V визначаються обставини, які виключають протиправність поводження, що не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням держави.
Інший важливий напрям у діяльності Комісії міжнародного права ООН - підготовка проекту Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства, що проводилася з 1947 по 1954 р. і відновилася у 1982 р.
11.3. Класифікація міжнародних правопорушень держав
11.4. Види і форми відповідальності держав за міжнародні правопорушення
11.5. Відповідальність держав у зв'язку з діяльністю, не забороненою міжнародним правом
11.6. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
11.7. Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів
Розділ 12. ТЕРИТОРІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
12.1. Міжнародно-правова класифікація територій
12.2. Юридична природа державної території
12.3. Склад державної території