Міжнародне приватне право - Довгерт A.C. - 8. Новітні теорії міжнародного приватного права другої половини XX - початку XXI ст.

1. Тенденції розвитку МПрП у XX ст. Починаючи з другої половини XX ст. і донині питання МПрП у правовій доктрині є надзвичайно популярними. У цей період на авансцені з'явилась велика кількість дослідників, які формулювали оригінальні ідеї та новітні підходи до регулювання у сфері колізійного права. У працях Ж. - П. Нібуайє, М. Вольфа, А. Нуссбаума, Л. Раапе та інших авторів висловлюються думки про те, що загальні начала МПрП, сформульовані у XVIII-XIX ст., не відповідають сучасним реаліям і не можуть бути відправною точкою для теорій про дію законів у просторі. За переконаннями того часу, система колізійних норм мала будуватись емпіричним шляхом, без загальних керівних принципів, з позицій прагматизму (див. Лунц Л.А. Международное частное право. - М., J973. - С. J59).

2. "Революційні" течії в науці МПрП.

Зарубіжна (передусім американська) доктрина XX ст. дає низку вчень про природу колізійного права, які нерідко іменуються "революційними". Попередником цих теорій вважається американець У. Кук (1873-1943), прихильник концепції "юридичного реалізму". Насправді ж багато цих учень сходять аж до магістра Алдріка, який ще у XII ст. розмірковував про застосування "кращого права".

Характерною ознакою "революційних учень" є пошук гнучких і прагматичних підходів, які б відповідали інтересам правової політики. До таких належать теорія "урядового інтересу" Б. Kapp і, теорія "порівняльної шкоди" У Бакстера, концепція "належного права у належному суді" А. Еренцвейга, "колізійна справедливість" Д. Каверса, метод "врахування обставин, що впливають на розгляд справи" Р. Лефлара, пошук "зацікавлених юрисдикцій" А. фон Мерена, теоріїР. Дж. Вайнтрауба, Ф.К. Юнгера та ін. (детальний огляд теорій див. Мережко А. Наука международного частного права: история и современность. -К, 2006. - С. 217-247).

Критики "революційних" теорій МПрП звинувачують їх авторів у тому, що вони зосереджували увагу на матеріалі інтерлокального колізійного права США, віддавали перевагу ролі судової правотворчості та надлишковій "академічності", відірваності теоретиків від нагальних практичних потреб Втім, підсумком згаданих напрацювань стало декілька цікавих положень:

1) застосування матеріальної норми до тих чи інших правовідносин з іноземним елементом визначається шляхом тлумачення цієї норми;

2) при вирішенні колізійних питань можливе застосування вузьких специфічних колізійних принципів або навіть принципів, спеціально створених для цієї справи;

3) якщо відсутні загальні колізійні норми, які охоплюють широкі групи матеріально-правових норм та інститутів, немає необхідності й у загальних правилах застосування колізійних норм (відсилання, кваліфікація, публічний порядок тощо);

4) якщо колізійні норми відсутні, результат вирішення колізійного питання передбачити неможливо. У цьому випадку необхідний "процес" пошуку права, що підлягає застосуванню (крок уперед порівняно із методом безперечного застосування lex fori)',

5) держава може мати "урядовий інтерес", певну політику права щодо вирішення колізійних питань; зрештою, обставини справи можуть вимагати застосування "кращого права".

Ідеї американських колізіоністів були частково сприйняті практикою і законодавством як у США, так і за кордоном. Принцип застосування до правовідносин з іноземним елементом права, з яким ці правовідносини мають найбільш тісний зв'язок, нині закріплений у багатьох законодавчих актах з МПрП і завдячує своїм поширенням передусім американській доктрині.

3. Lex mercatoria. Після Другої Світової війни у доктрині МПрП дедалі ширше обговорюється питання щодо регулювання певних аспектів міжнародного обігу за допомогою так званого lex mercatoria - сукупності транснаціональних ділових звичаїв, що набули усталеного характеру і застосовуються у міжнародній торгівлі і навіть у судовій практиці (напрацювання Ф. Джессапа, К. Канцлера, Б. Гольдмана, Ф. Фушара та ін.). Основні теорії і практика транснаціонального торговельного права стали предметом дослідження в українській доктрині (див. Мережко A.A. Транснациональное торговое право (lex mercatoria). - К, 2002. - 464 с).

Багато питань теорії і практики lex mercatoria є дискусійними, оскільки, якщо сам по собі факт існування lex mercatoria не заперечується, то конкретний зміст цього поняття і його роль у правовому регулюванні є досі не до кінця зрозумілими.