Контрольно-ревізійна діяльність - Живко 3.Б. - МОДУЛЬ 2. Особлива частина контролю і ревізії

ТЕМА 6. Ревізія витрат на виробництво та ревізія готової продукції

1. Завдання, послідовність і джерела ревізії

Ревізія і фінансовий контроль як складові інструментарію управління фінансами існували завжди і змінювалися у процесі еволюції економічних відносин у суспільстві. їх використовували залежно від певних економічних і політичних завдань суспільства, зі змінами яких трансформувалися й усі елементи системи фінансового контролю: його суб'єкти та об'єкти, предмет, принципи, методи, його процес та управлінські рішення, що ухвалюються за його результатами.

Особливої уваги потребує вирішення проблем контролю за витратами підприємства та фактичною собівартістю продукції, адже заниження чи завищення цих показників зазвичай є "індикаторами" таких суспільно небезпечних діянь, як шахрайство (зокрема з фінансовими ресурсами у формі незаконного відшкодування ПДВ), легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, чи, навпаки, переведення грошових мас з "офіційного" цивільного обігу у сферу тіньової економіки. Для виявлення, запобігання таким порушенням і припинення їх слід проводити оперативно-розшукову, адміністративну та кримінально-процесуальну (слідчу) діяльність, пов'язану з проведенням ревізій, перевірок, а іноді й перманентного контролю за фінансовою і господарською діяльністю підприємства. Така діяльність передбачає залучення спеціалістів, не пов'язаних із системою правоохоронних органів України (працівники ДКРС, аудиторських фірм, підрозділів внутрішнього контролю суб'єктів, що перевіряються).

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Відповідно до п. 6 Положення витратами звітного періоду є зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартість продукції допомагають виявити невикористані резерви, непродуктивні витрати і втрати. Основними завданнями ревізії витрат виробництва є:

o обгрунтування формування витрат виробництва за їх елементами і калькуляційними статтями в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності;

o забезпечення правильного розподілу витрат між готовою продукцією й незавершеним виробництвом;

o дотримання норм витрачання сировини та матеріалів і виходу готової продукції;

o виявлення непродуктивних витрат і втрат у виробництві й запобігання їх виникненню надалі;

o дотримання кошторису видатків на обслуговування виробництва й управління,"

o пошук резервів зниження собівартості продукції тощо. Процес контролю витрат підприємства на виробництво вважається найбільш складним і трудомістким. Витрати охоплюють безліч різнопланових складових, перевірка яких потребує правильного й повного подання ревізором особливостей їх формування. У процесі перевірки ревізори мають зважати на види діяльності, структуру витрат, специфіку виробничого процесу й організації облікової роботи, а також докорінно змінену нормативну базу обліку витрат підприємства.

Багатопланова перевірка потребує максимального використання різних методів контролю. Методи документального контролю варто доповнювати фактичними прийомами, коли потрібно порівняти отримані результати для виявлення ймовірних відхилень або підтвердження вірогідності облікових даних. Джерела контролю ревізії витрат виробництва наведено на рис. 6.1:

Рис. 6.1. Джерела контролю ревізії витрат виробництва

Важливість перевірки полягає також у тому, що інформація про виробничі витрати є основною при визначенні фінансових результатів підприємства. Тому зацікавленість у перевірці вірогідності цих даних з боку перевіряючих цілком виправдана. Вони мають бути наслідком зменшення активів або збільшення зобов'язань, водночас мають бути можливості для їх достовірного визначення. Витрати можуть бути визнані витратами певного періоду тільки одночасно з визнанням доходу, на одержання якого вони були спрямовані. Основні стадії ревізії витрат виробництва'.

o перевірка обгрунтованості віднесення до витрат виробництва окремих видів витрат за напрямами;

o перевірка обгрунтованості віднесення прямих витрат на окремі види продукції;

o перевірка формування витрат за різними напрямами;

o перевірка правильності розподілу непрямих витрат;

o перевірка витрат незавершеного виробництва;

o перевірка калькуляції собівартості

o Отже, перевірка ставить особливі вимоги до ревізора щодо володіння новою методологією обліку витрат підприємства. Введення П(С)БО 16 "Витрати" чітко визначило номенклатуру статей та елементів витрат, що дає змогу говорити про реальну заміну раніше використовуваних типових положень.