Ревізор повинен мати довідковий матеріал, який коротко тлумачить зміст законів, постанов, інструкцій та інших норм з питань обліку і звітності, програму його дій, котра передбачає з'ясування питань про:
1) стан обліку і звітності на підприємстві;
2) правильність відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів попередньої ревізії;
3) відповідність показників балансу даним Головної книги, реєстрам синтетичного й аналітичного обліку, звітам і доданим до них документам;
4) правильність проведення інвентаризацій каси, матеріальних цінностей і розрахунків; правильність та обов'язковість проведення контрольних вибіркових інвентаризацій; якість і своєчасність перевірки інвентаризаційних матеріалів і складання порівняльних відомостей бухгалтерією;
5) своєчасність і правильність розгляду та затвердження результатів інвентаризації керівником;
6) правильність ведення обліку касових операцій та їх відповідність Порядку ведення касових операцій;
7) порядок ведення обліку витрат, собівартості продукції і фінансових результатів: доходів, прибутків, рентабельності;
8) стан дебіторської і кредиторської заборгованості;
9) установлення фактів простроченої, безнадійної заборгованості, сумнівних боргів і заходи щодо їх ліквідації та оздоровлення фінансового стану;
10) реальність статей балансу, достовірність звітів про фінансові результати, рух грошових коштів і власний капітал;
11) стан розрахунків з бюджетом;
12) стан розрахунків з позабюджетними фондами.
Ревізор перевіряє, як забезпечується методичне керівництво вищої організації застосуванням існуючої форми обліку, чи використовується досвід кращих підприємств, вивчає обсяг та особливості господарської діяльності, структуру облікового апарату, документообіг, розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії.
Повнота і своєчасність документального оформлення та відображення в обліку всіх операцій з руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, є критерієм оцінювання організації і стану бухгалтерського обліку.
Ревізор визначає: яких заходів було вжито за актами попередніх ревізій і перевірок; чи збирає бухгалтерія поступово облікові дані для складання звітності; чи проводиться робота за графіком; чи встановлено належний порядок приймання, перевірки та опрацювання документів.
Потрібно також перевірити правильність оформлення документів, їх зміст, відповідність почерку, правильність підписів, відтисків штампів, печаток, оглянути зовнішній вигляд документа, папір, спосіб запису, особливо в сумнівних документах. Ретельно перевіряють дотримання відповідності записів одних і тих самих операцій у різних облікових реєстрах, з'ясовують, чи правильно ведеться облік на позабалансових рахунках.
Метою контролю та ревізії доходів і результатів діяльності є перевірка повноти, правдивості й неупередженості інформації про доходи та результати діяльності.
Основним завданням контролю та ревізії доходів і результатів є перевірка достовірності даних обліку і звітності про фінансові результати, виявлення факторів, які впливають на їх формування і залежать або не залежать від організації роботи підприємства.
На основі програми ревізії і за допомогою певних способів перевірки інформації про доходи і результати діяльності визначають: 1) об'єкти, джерела інформації, методи дослідження облікової інформації та узагальнення результатів контролю і ревізії, а залежно від джерел одержання доходів визначають об'єкти контролю; 2) фіксують інформацію, яку потрібно використовувати під час ревізії; 3) здійснюють нормативно-правове обґрунтування операцій, пов'язаних з доходами і результатами діяльності; 4) для перевірки повноти, правдивості й неупередженості доходів і результатів діяльності підприємства з'ясовують обґрунтованість цих показників та підстави нормативно-правового регулювання первинних документів, правильність відображення доходів і результатів в облікових реєстрах і звітності; 5) визначають доцільність застосування певних методичних прийомів контролю та методів дослідження облікової інформації; 6) для узагальнення результатів контролю і ревізії систематизують і обґрунтовують виявлені порушення та недоліки, складають частковий і проміжний акти контролю, відображають ці порушення й недоліки у відповідному розділі акта ревізії.
Передусім, під час ревізії вивчають об'єкти діяльності, які отримують доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності та надзвичайні доходи. Такими є: доходи від реалізації, надзвичайні доходи, фінансові результати, інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, інші доходи.
Далі перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) за даними "Звіту про фінансові результати". У зв'язку з цим обґрунтовують достовірність статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)", де відображено загальний дохід (виручку) від її реалізації (без урахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з їх продажу). Після цього перевіряють достовірність визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вирахуванням із доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
І Важливою є перевірка визначення валового прибутку (збитку), який розраховують як різницю між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та її собівартістю.
В доходи від операційної діяльності враховуються також доходи від оперативної оренди активів, операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів (крім фінансових інвестицій). Тому ревізор перевіряє правильність визначення цих доходів, що потребує застосування розрахунково-аналітичних прийомів контролю. На підставі перевірки даних визначення доходу від операційної діяльності перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) від цієї діяльності.
Прибуток (збиток) від операційної діяльності - це алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Оскільки мстою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття управлінських рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, про результати діяльності та рух грошових коштів всіх юридичних осіб, перевірка бухгалтерського обліку бюджетної установи має підтвердити (підтвердити частково або не підтвердити) повноту і достовірність інформації, відображеної в реєстрах її бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.
У розділі IX "Облік операцій з власними надходженнями" Інструкції № 61 передбачено відображення в обліку видатків за рахунок коштів, що надійшли за платне навчання, бухгалтерськими проводками на дебеті рахунка 811 "Видатки за спеціальними коштами" та кредиті рахунків 301 "Каса в національній валюті", 313 "Поточні рахунки для обліку спеціальних коштів", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів", 361 "Розрахунки в порядку планових платежів", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".
Перевірку бухгалтерського обліку і фінансової звітності в бюджетних установах рекомендується проводити в такій послідовності:
1) ознайомлення з організацією бухгалтерського обліку: системою і формами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій; системою рахунків і реєстрів аналітичного обліку; формою бухгалтерського обліку, порядком і способом реєстрації та узагальнення інформації в них; організаційною формою ведення бухгалтерського обліку; колом працівників, які мають право підписувати бухгалтерські документи; положенням про бухгалтерію, посадовими обов'язками кожного працівника бухгалтерії; правилами документообігу і технологією обробки облікової інформації; заходами щодо забезпечення збереження опрацьованих бухгалтерією документів і запобігання не застереженому несанкціонованому внесенню змін до них у бухгалтерії.
2) ознайомлення з послідовністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних господарських операцій і порівняння із встановленою методологією обліку;
3) перевірка правильності, своєчасності і повноти відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій;
4) звіряння між узагальненими даними книги "Журнал-Головна" та показниками фінансової звітності;
5) перевірка реальності дебіторської і кредиторської заборгованості, своєчасності і повноти проведення інвентаризацій розрахунків, підстав для списання з балансів заборгованості;
6) перевірка повноти і своєчасності проведення інвентаризацій, правильності визначення розмірів збитків від нестач, розкрадань, знищення (псування) майна;
7) вжиття заходів до осіб, винних у простроченні термінів позовної давності дебіторської заборгованості.
Порядок застосування Плану рахунків (наказ № 114) за рахунком 81 "Видатки спеціального фонду" визначає, що у здійсненні видатків спеціальних коштів потрібно дотримуватися того самого порядку, що й для бюджетних коштів. Тобто не буде порушенням, якщо бухгалтерія установи дотримуватиметься кореспонденції рахунків, встановленої для обліку операцій з коштами загального фонду (тільки замість субрахунків 801 "Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи", 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи" та 803 "Видатки сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів" використовуватимуться відповідні субрахунки рахунка 81 "Видатки спеціального фонду").
Завдання ревізора - визначити, чи не списувала бухгалтерія бюджетної установи передчасно на рахунок 81 "Видатки спеціального фонду" або 82 "Виробничі витрати":
o авансові платежі без підтвердження факту отримання й використання виробничих запасів (споживання послуг, приймання робіт);
o витрати, що належать до доходів майбутніх періодів (коли послуги бюджетною установою ще не надано);
o витрати, які на момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певний вид робіт (об'єкт) або на собівартість певного виду виробів чи продукції, якщо виробляється кілька їх видів.
Перевіряючи кожний пункт програми ревізії контролер має за однорідними господарськими операціями відстежувати бухгалтерські записи на рахунках бухгалтерського обліку.
ТЕМА 8. Узагальнення, розгляд та реалізація результатів ревізії
1. Порядок узагальнення і методика оформлення акта ревізії
2. Висновки за матеріалами ревізії і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків
3. Реалізація результатів ревізій і перевірок
ТЕМА 9. Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами
1. Правові підстави організації взаємодії
2. Взаємодія з правоохоронними органами на стадії підготовки до здійснення контрольних заходів
3. Взаємодія з правоохоронними органами на стадії здійснення контрольних заходів
4. Взаємодія з правоохоронними органами на стадії реалізації результатів проведення контрольних заходів