Контрольно-ревізійна діяльність - Живко 3.Б. - ТЕМА 7. Ревізія стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності

1. Завдання, об'єкти, джерела інформації і методичні прийому контролю

Перевірка бухгалтерського обліку і фінансової звітності бюджетної установи здійснюються, зазвичай, під час проведення ревізії виконання кошторису, тематичної перевірки та при фінансовій і комплексній ревізії. Тому до програми і робочого плану ревізії бюджетної установи вноситься окремим пунктом питання перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності та відображаються її результати в окремому розділі акта. Стан бухгалтерського обліку треба перевіряти на всіх етапах ревізії, тобто у перевірці кожного без винятку питання ревізії накопичувати і узагальнювати виявлені порушення.

У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-1V визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам необхідної для ухвалення рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства. Знання бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності є важливими у проведенні профілактичних заходів щодо виявлення корисливих правопорушень та запобігання їм.

Бюджетна організація має право самостійно обрати одну з таких чотирьох форм організації бухгалтерського обліку, а) введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; б) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; в) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; г) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником організації.

Ревізор має ознайомитися з внутрішніми розпорядчими документами установи (наказами, розпорядженнями, положеннями про відділи, посадовими інструкціями, правилами тощо), аби визначити: основні види господарських операцій, які здійснює ця установа; коло осіб, які беруть участь у документуванні цих операцій; коло осіб, які мають право вирішувати питання, пов'язані зі здійсненням таких операцій; коло осіб, на яких покладено функції контролю за здійсненням операцій кожного виду.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (зареєстроване Міністерством юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, далі - Положення № 88) установлено, що керівник організації зобов'язаний фіксувати всі господарські операції, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівник установи затверджує перелік осіб, які мають право І давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна, а також обмежений перелік осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності.

За деякими операціями з матеріальними цінностями галузеві нормативні документи вимагають видання наказів уточнюючого змісту, зокрема щодо обліку наркотичних і психотропних препаратів.

З метою впорядкування руху і своєчасного отримання записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника встановлюється графік документообігу, в якому зазначаються терміни створення або отримання від інших підприємств, установ і організацій документів, прийняття їх до обліку, передачі на опрацювання й до архіву.

Графік документообігу згідно з Положенням № 88 має:

o забезпечувати оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ;

o визначати мінімальний строк перебування документа в підрозділі;

o сприяти поліпшенню облікової роботи;

o сприяти посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку;

o забезпечувати поліпшення рівня його механізації та автоматизації.

Графік документообігу має вигляд схеми або переліку робіт зі створення, перевірки та опрацювання документів, які складають кожний підрозділ установи, а також усі виконавці із зазначенням їх взаємозв'язку і строків виконання робіт.

Працівники установи створюють і подають первинні документи, які стосуються сфери їхньої діяльності, за графіком документообігу, для чого кожному виконавцю видається витяг із графіка.

Метою контролю та ревізії доходів і результатів діяльності є перевірка повноти, правдивості та неупередженості інформації про доходи й результати діяльності.

Основним завданням контролю і ревізії доходів і результатів є перевірка достовірності даних обліку і звітності про фінансові результати, виявлення факторів, які впливають на їх формування, що залежить або не залежить від організації роботи підприємства.

З огляду на програму ревізії і способи перевірки інформації про доходи й результати діяльності визначають об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми (методи дослідження облікової інформації) та узагальнення результатів контролю і ревізії. Джерелами інформації для ревізії обліку і звітності є:

o нормативне забезпечення бухгалтерського обліку й фінансової звітності;

o баланс;

o звіт про фінансові результати;

o оперативні звіти;

o податкові звіти;

o статистичні звіти;

o первинні документи;

o розрахунки;

o акти ревізій, перевірок;

o звіти матеріально відповідальних осіб;

o графік здачі звітів;

o реєстри аналітичного і синтетичного обліку: відомості до них, Головна книга, меморіальні ордери, журнали-ордери.

Правильно організовані облік і звітність дають змогу вести систематичний оперативний контроль зберігання і використання ресурсів на всіх стадіях виробництва, своєчасно виявляти конкретних винуватців шкоди, заподіяної нестачами, крадіжками, перевитратами або збитками.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює Міністерство фінансів України. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлює Національний банк України відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності про виконання бюджетів і госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлює Державним казначейство України відповідно до чинного законодавства.

Здійснюючи ревізію стану обліку і звітності, перевіряють:

1) відповідність організації і методики ведення бухгалтерського фінансового та управлінського обліку і складання фінансової звітності затвердженим положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, Плану рахунків, Інструкції про його застосування та іншим нормативним актам;

2) правильність оформлення документами здійснених господарських операцій, достовірність документів, своєчасність і повноту відображення операцій у бухгалтерському обліку;

3) наявність на документах грошового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру підписів керівника і головного бухгалтера;

4) своєчасність і якість виробничих, товарних, матеріальних, авансових звітів касира та ін.

5) правильність і своєчасність перевірки та бухгалтерського оброблення документів і звітів матеріально відповідальних осіб бухгалтерією;

6) своєчасність розгляду і затвердження документів та звітів керівником підприємства;

7) правильність кореспонденції рахунків, тотожність зустрічних сум у реєстрах бухгалтерського обліку;

8) своєчасність і якість ведення облікових реєстрів;

9) достовірність контролю за видачею й використанням доручень і своєчасність оформлення оприбуткування цінностей у підзвіт матеріально відповідальним особам;

10) ефективність застосування комп'ютерних програм бухгалтерського обліку;

11) своєчасність і якість складання фінансової звітності;

12) своєчасність і ефективність інвентаризацій цінностей та розрахунків;

13) стан архіву бухгалтерських документів і дотримання правил і термінів їх зберігання;

14) обстеження структури бухгалтерії, організації обліку і звітності;

15) забезпеченість бухгалтерії нормативними матеріалами, положеннями, інструкціями, бланками документів і звітів;

16) розстановку кадрів, підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії;

17) систему матеріальної відповідальності, укладання договорів із матеріально відповідальними особами про повну матеріальну відповідальність;

18) пропускну систему, охорону цінностей;

19) використання прав і виконання своїх обов'язків головним бухгалтером.