Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 9. Виключена

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із законами України від 30.06.1993 р. N 3345-ХІІ, від 20.02.96 р. N 54/96-ВР, виключена згідно із

Законом України від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)

Стаття 10. Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення господарських договорів

Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

(У редакції Закону України від 17.05.2001 p. N 2413-ІІІ, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 p. N 2705-IV)

КОМЕНТАР:

1. Коментована стаття передбачає право сторони договору, у разі виникнення спірних питань при його укладенні, передати спір на розгляд до суду. Порядок укладення господарських договорів та їх особливості, визначені в ст.. 179-188 Господарського кодексу України.

Порядок укладення договорів, визначений в ст.. 181 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Під час укладення оформлення правовідносин, одна із сторін може направити іншій стороні проект договору, який надається у двох примірниках. У разі згоди, сторона своїм підписом та печаткою скріпляє згоду на його укладення і один примірник надсилає іншій стороні.

Якщо одна із сторін не згодна з окремими положеннями Договору, має право скласти протокол розбіжностей та направити його іншій стороні разом з узгодженим договором. У двадцятиденний строк сторона по договору, яка отримала протокол розбіжностей повинна його розглянути та затвердити. Ті розбіжності, щодо яких сторони не дійшли згоди, можуть бути направлені для їх врегулювання до суду.

Слід зазначити, що основною умовою для укладення Договору є досягнення сторонами всіх істотних його умов. У разі недосягнення згоди - такий договір буде вважатися неукладеним.

Стаття 11. Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів

Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 17.05.2001 р. N 2413-III, від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)

КОМЕНТАР:

1. Коментована частина статті передбачає процедуру внесення змін до договору або його розірвання. У разі необхідності вчинення вищезазначених дій, сторона по Договору повинна надіслати іншій стороні Пропозицію про внесення до Договору змін або його розірвання. В даному випадку слід зазначити, щодо до такої пропозиції застосовуються вимоги, які встановлені до претензії, перелік яких міститься в ст.ст. 6-8 Господарського процесуального кодексу (див. коментар до ст.ст. 6-8 ГПК України).

Свою позицію щодо обов'язковості надсилання такої пропозиції виклав і Вищий господарський суд у своєму Листі від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

Так, ВГСУ зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Однак, в даному випадку слід звернути увагу на позицію Верховного Суду України, яка ґрунтується на підставі Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів), яка визначає, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова ВСУ суду від 17.06.2008 N 8/32).

Крім того, аналізуючи положення статті щодо надіслання пропозиції, фактично що є способом досудового врегулювання спору, слід враховувати положення щодо обов'язковості виконувати умови договору сторонами, що перекреслює принцип свободи Договору, оскільки сторони на практиці помилково вважаються про можливість встановлення права добровільної відмови від договору.

2. Частина 2 коментованої статті встановлює двадцятиденний строк на надання відповіді на пропозицію. У разі недосягнення згоди, або відсутності відповіді у встановлений термін у направника пропозиції виникає право для звернення до суду.

Важливим нюансом у надіслані пропозиції/відповіді є додержання встановлених ГПК України способів направлення документів шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомлення про вручення, цінним або особисто адресату під розписку.

Стаття 11. Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів
Розділ III. ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДАМ. ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ
Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам
Стаття 13. Справи, підсудні місцевим господарським судам
Стаття 14. Виключена
Стаття 15. Територіальна підсудність справ господарському суду
Стаття 16. Виключна підсудність справ
Стаття 17. Передача справ з одного господарського суду до іншого господарського суду
Розділ IV. УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 18. Склад учасників судового процесу
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru