Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 14. Виключена

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

(У редакції законів України від 30.06.93 р. N 3345-ХІІ, від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

КОМЕНТАР:

1.Визначення поняттю "підсудність" надав Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму суду від 24.10.2011, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13,15 і 16 ГПК).

Коментована частина встановлює, що всі справи, які відповідно до ст. 12 ГПК України (див. коментар до статті) підвідомчі господарським судам, розглядаються місцевими господарськими судами, не залежно від будь-яких умов.

Відповідно до статей 13, 15 ГПК підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК).

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Стаття 14. Виключена

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 30.06.93 р. N 3345-ХІІ, від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 18.01.2001 р. N2249-ІІІ; виключена згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

(Положення пункту 1 статті 14 цього кодексу щодо підсудності Вищому арбітражному суду України підвідомчих арбітражним судам відповідно до статті 12 Арбітражного процесуального кодексу України справ у спорах, однією із сторін у яких є Кабінет Міністрів України, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.10.98 р. N 13-рп/98)

Стаття 15. Територіальна підсудність справ господарському суду

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувана про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 30.06.93 р. N 3345-ХІІ,

від 13.05.97 р. К251/97-ВР,

від 21.06.2001 р. N 2539-ІП,

від 15.03.2006 р. N 3538-1V)

КОМЕНТАР:

1. Визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні виходити з місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця, яке визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, якими передбачено проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у не грошовій формі, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.

Згідно з частиною першою статті 15 ГПК справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

3. У разі, якщо позивач подає позов до декількох юридичних осіб, законодавець надав право останньому на вибір обрати господарський суд, якому територіально підсудні відповідачі по справі.

У разі розгляду судом справи про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню або стягнення отриманого внаслідок виконання на підставі виконавчого напису нотаріуса, дана категорія справ подається за вибором позивача за місцезнаходження відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

4. Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

5. У разі якщо стороною по справі є орган, зазначений в ч. 5 ст. 15 ГПК, територіальну підсудність такого спору визначає Вищий господарський суд України. На практиці, сторона звертається з позовною заявою до ВГСУ, який обравши суд, який буде розглядати дану справу направляє її до відповідного суду.

6. Законодавець в даній частині коментованої статті визначив, що справи про банкрутство юридичних осіб, розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника. В даному випадку доказом на підтвердження офіційного місцезнаходження (реєстрації) юридичної особи будуть дані з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стаття 15. Територіальна підсудність справ господарському суду
Стаття 16. Виключна підсудність справ
Стаття 17. Передача справ з одного господарського суду до іншого господарського суду
Розділ IV. УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 18. Склад учасників судового процесу
Стаття 19. Суддя
Стаття 20. Відвід судді
Стаття 21. Сторони в судовому процесі
Стаття 22. Права та обов'язки сторін
Стаття 23. Участь у справі кількох позивачів та відповідачів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru