Право / Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В.
До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
(Доповнено статтею 14і згідно із Законом України від 24.09.2008 р. № 586-У1) (статтю 14і визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-ри/2010)
Рішенням КСУ у справі про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 статтю 14-1 визнано неконституційною.
Положення статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У резолютивній частині цього Рішення КСУ відзначив, що стан правового регулювання притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зокрема процедури застосування заходів впливу до порушників у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є таким, що не відповідає конституційному визначенню України як правової держави, а тому рекомендував Верховній Раді України в найкоротші терміни вирішити зазначене питання відповідно до положень Конституції України та з урахуванням цього Рішення.
Станом на сьогодні законодавцем цю рекомендацію виконано не було.
Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних правопорушень, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Частину третю виключено
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту- військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 p. № 1369-ХІІ; законами України від 23.12.93 p. ІV 3785-Xf І, ВІД 05.10.95 p. № 358/95-ВР, від 23.12.98 p. № 352-XIV, від 24.03.99 p. № 557-XIV, від 21.09.99 р. № 1080-XIV, від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ, від 15.05.2003 p. № 743-IV, від 11.05.2004 p. № 1703-ÏV, від 24.09.2008 р. № 586-VI, від 19.03.2009 р. № 1180-VI, від 14.04.2009 p. № 1254-VI, від 02.06.2009 p. № 1414-VI, ВІД 15.06.2010 р. № 2339-VI, від 17.03.2011 p. № 316I-VI, від 07.04.2011 р. № 3207-VI)
(1) Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є особливими суб'єктами адміністративних правопорушень.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на військовозобов'язаних та резервістів поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Відтак, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних правопорушень, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.
(2) Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
(3) При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства
Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність
Стаття 18. Крайня необхідність
Стаття 19. Необхідна оборона
Стаття 20. Неосудність
Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу
Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення
Глава 3. Адміністративне стягнення
Стаття 23. Мета адміністративного стягнення