Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 165/5. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 згідно із Законом України від 16.01.2003 р. № 429-ІV; у редакції законів України від 12.12.2006 р. № 435-У, від 08.07.2010 р. № 2464-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (див. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасному або неповному їх поверненні, несвоєчасному поданні або неподанні встановленої звітності, поданні недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасному інформуванні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у як формі умислу, так й у формі необережності.

Стаття 165/5. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165г згідно із Законом України від 16.01.2003 р. № 429-ІУ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (див. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасному або неповному їх поверненні, несвоєчасному поданні або неподанні встановленої звітності, поданні недостовірної звітності щодо використання страхових коштів (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у як формі умислу, так й у формі необережності.

5. Адміністративні штрафи за правопорушення, передбачені цією статтею, накладаються відповідно до Порядку накладення штрафів органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду від 25 грудня 2003 року № 119.

3. Згідно зі статтею 244і 1 КУпАП органи Фонду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зазначені в статті 1655 КУпАП.

Від імені органів Фонду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

а) директор виконавчої дирекції та його заступники;

б) директори виконавчих дирекцій відділень Фонду та їх заступники.

4. Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення, уповноваженою на те посадовою особою органу Фонду складається протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1).

Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, затверджуються наказом відповідної виконавчої дирекції Фонду.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, у т. ч. дата і місце народження, місце роботи та місце постійного чи тривалого тимчасового проживання; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; акт законодавства, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати зауваження і пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

5. Відповідно до статей 276, 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення в п'ятнадцята енний строк з дня одержання посадовою особою органу Фонду, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (приписів, актів перевірки підприємства тощо).

6. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Без присутності вказаної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.

7. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 278 КУпАП) посадова особа органу Фонду визначається: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законного представника або адвоката.

8. При розгляді справи посадова особа органів Фонду, яка її розглядає, повинна керуватись статтями 279, 280 КУпАП. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, та оголошення, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення особам, які беруть участь у розгляді справи, їх прав і обов'язків. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення та заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

9. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа органів Фонду виносить відповідно до статей 283, 285 КУпАП постанову по справі, яка повинна містити: назву Фонду, її адресу, телефон, факс; дату розгляду справи, у т. ч. дата і місце народження, місце роботи та місце постійного чи тривалого тимчасового проживання; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; чітко викладений зміст порушення (із зазначенням порушених норм законодавства), яке потрібно було усунути посадовій особі відповідно до раніше наданого припису посадової особи органів Фонду; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також вказівку про порядок і строк оскарження постанови, дату і номер рішення /протоколу/, за яким видано постанову, дату набрання чинності постановою та строк пред'явлення постанови до виконання.

Постанова підписується посадовою особою органу Фонду, яка її винесла, і оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

9 . Посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, в кожному конкретному випадку, керуючись ст. 252 КУпАП, має право самостійно вирішувати питання про можливість звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності (ст. 22 КУпАП), враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.

При звільненні правопорушника від адміністративної відповідальності згідно ст. 22 КУпАП, посадова особа, уповноважена розглядати справу, повинна враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан (ст. 33 КУпАП) та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. ст. 34,35 КУпАП).

10. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою (додаток 2). Копія постанови вручається або висилається протягом трьох днів посадовій особі підприємства для сплати штрафу, перший примірник залишається у посадової особи органів Фонду, яка прийняла рішення по справі.

Копія постанови вручається під розписку. У разі, якщо копія постанови висилається рекомендованим поштовим відправленням, про це робиться відповідна відмітка у справі. Поштове відправлення висилається з поміткою "Вручити особисто. З рекомендованим повідомленням".

Нумерація постанов проводиться в журналі, починаючи з першого номера, в межах календарного року. Після номера постанови через дріб вказується реєстраційний номер вихідної кореспонденції.

Ведення журналу обліку прийнятих постанов про накладення штрафних санкцій покладається на працівника органу Фонду, який визначається рішенням його керівника.

11. Відповідно до статей 287,288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, вищестоящій посадовій особі органу Фонду або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Скаргу на постанову про накладення штрафу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено посадовою особою Фонду, яка правомочна розглядати скаргу. Постанову про накладення штрафу може бути опротестовано прокурором.

12. Подання скарги у встановлений строк, відповідно до статті 291 КУпАП, зупиняє виконання постанови про накладення штрафу до розгляду скарги, а принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

Скарга і протест на постанову про накладення штрафу розглядається правомочними посадовими особами органів Фонду в десятиденний строк з дня їх надходження.

13. Посадова особа органів Фонду при розгляді скарги або протесту на постанову про накладення штрафу перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

б) скасовує постанову і направляє справу на новий розгляд;

в) скасовує постанову і закриває справу;

г) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, або про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

14. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення суми штрафу.

15. Постанова про накладення штрафу є обов'язковою для виконання особою, щодо якої її винесено, і підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови, вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

16. Якщо негайне виконання постанови про накладення штрафу є неможливим, посадова особа органів Фонду, яка винесла постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.

Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови у зв'язку з розглядом скарги або протесту перебіг строку давності зупиняється, а у разі відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (стаття 303 КУпАП).

17. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення штрафу здійснюється посадовою особою органу Фонду, яка винесла постанову.

18. Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України на рахунок Фонду.

19. У разі несплати штрафу порушником у строк, передбачений пунктом 18 цього Порядку, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, або роботи в порядку, встановленому законом. Про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення.

20. Після перерахування суми штрафу порушник зобов'язаний надати квитанцію про його оплату або інший платіжний документ посадовій особі органів Фонду, яка вносить відповідну відмітку про виконання постанови (вказує назву документа, що підтверджує сплату, його дату, номер і суму).

Виконана постанова про стягнення штрафу зберігається у справі підприємства разом з актами його перевірки та іншими матеріалами.