Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 166/4. Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень

Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками (розпорядниками кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи не своєчасне виконання їх рішень - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 1664 згідно із Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (див. Закон України "Про Антимонопольний комітет України").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) неподання, несвоєчасне подання інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням;

2) ухилення від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи не своєчасне виконання їх рішень.

Обидва склади є формальні.

Відповідно до статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Комітету, голови територіального відділення комітету, уповноважених ними працівників Комітету, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, необхідну для виконання Комітетом, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівники (розпорядники кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо), громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності (щодо складу правопорушення, передбаченого ч. 2 цієї статті - тільки у формі умислу).

Стаття 166/5. Порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку

Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 згідно із Законом України від 22.12.99 р. № 1342-ХІУ; у редакції Закону України від 04.10.2001 р. № 2747-ІІІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері банківської діяльності (див. Закони України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушенні керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Кожний банк є об'єктом перевірки на місці інспекторами Національного банку України чи аудиторами, призначеними Національним банком України (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (керівники банків; власники істотної участі у банку; особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

5. За порушення, передбачені цією статтею та статтею 166-6 коментованого Кодексу Національний банк України накладає адміністративні штрафи у порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2001 року № 563 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2002 р. за № 62/6350).

1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу Національний банк України (далі- Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з допущенням порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (стаття 166-6).

1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку та їх заступники (стаття 234-3).

Передбачені цим Положенням повноваження посадових осіб можуть виконуватися посадовими особами, що їх заміщають, у встановленому порядку.

Зазначені посадові особи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 166-5, 166-6 Кодексу, у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

1.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 1665 - 166 та 188 4 Кодексу, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.5. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.