Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 185/3. Прояв неповаги до суду

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку від час судового засідання, а гак само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 1853 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 04.05.90 p. № 9166-ХІ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 18.01.91 p. № 647-ХІ1; законами України від 07.02.97 p. 55/97-ВР, від 02.06.2005 p. № 2635-ІV, від 07.07.2010 p. № 2453-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку е суспільні відносини у сфері судочинства.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:

1) злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

2) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

3) порушенні зазначеними особами порядку під час судового засідання;

4) вчинення зазначеними особами будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний кодекси України, а також Кодекс адміністративного судочинства України встановлюють відповідні правила поведінки у суді, які є обов'язковими для всіх учасників судового процесу.

Усі склади правопорушень - формальні.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

5. Як підкреслюється Вищим адміністративним судом України у своєму Листі від 22 грудня 2010 року № 1467/11/13-10, Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" КУпАП доповнено статтею 221 , відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, розглядають місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Дим же Законом частину другу статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, відповідно до якої учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва.

Приписи цієї норми кореспондуються із положеннями частини третьої статті 258 КУпАП, згідно з якою у разі вчинення особою правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП, уповноваженими органами, якими є адміністративні суди, на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

При цьому зі змісту статті 258 КУпАП вбачається, що у такому разі протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно до частини другої статті 2211 КУпАП постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Водночас, положення пункту 3 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, не конкурують з положеннями статті 221 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, розглядаються адміністративними судами не в порядку адміністративного судочинства, а за правилами, встановленими КУпАП.