Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 185/6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора

Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 1854 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 04.05.90 p. 9166-ХІ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 18.01.91 p. № 647 XІІ; законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 15.05.2003 р. № 762-ІV)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері діяльності органів дізнання та досудового слідства (див. Кримінально-процесуальний кодекс України).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісному ухиленні свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання (формальний склад). Злісність в даному випадку означає умисну неодноразову неучасть у слідчих діях, що проводяться органами досудового слідства, дізнання, без поважних на те причин.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, що викликаються до органів досудового слідства або дізнання у процесуальному статусі свідків, потерпілих, експертів, перекладачів.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Стаття 185/5. Перешкоджання явці до суду народного засідателя

Перешкоджання посадовою особою піл будь-яким приводом явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов'язків - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 04.05.90 р. Ля 9166-ХІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері судочинства (див. Закон України "Про судоустрій і статус суддів").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у створенні під будь-яким приводом перешкод у явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов'язків (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності та підпорядкування).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Стаття 185/6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185а згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 04.05.90 р. № 9166-ХІ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 18.01.91 p. № 647-ХІІ; законами України від 15.12.92 p. № 2857-ХІІ, вік 05.10.95 p. № 358/95-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері судочинства, діяльності органів дізнання та досудового слідства та прокурорського нагляду.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діяннях:

1 ) залишення без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді;

2) залишення без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис.

Обидва склади - формальні.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.