Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - РОЗДІЛ IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 98. Застосування іноземного права

Нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних договорів застосовують норми іноземного права.

Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

У розглядуваній статті йдеться про застосування нотаріусом іноземних правових норм та про використання у нотаріальній практиці іноземних документів. Застосування законодавства іноземних держав можливе тільки в межах законодавства України. Так, забороняється застосовувати норми, які суперечать законодавству України.

Відповідно до Методичних рекомендацій Управління нотаріату Головного управління юстиції у м. Києві "Деякі питання оформлення документів для дії за кордоном", опублікованих 21.10.2008 року на сайті Управління нотаріату Головного управління юстиції у м. Києві notariat-kiev.com, документи, складені з додержанням вимог іноземного права, своєю незвичною юридичною термінологією і використанням юридичних формул суттєво відрізняються від документів, прийнятих у правовому обігу України. Вони можуть мати незвичні заголовки (афідевіт, сертифікат, ретейнер, повноваження, дід тощо):

афідевіт - письмова урочиста заява;

сертифікат - свідоцтво, посвідчення, довідка;

декларація - заява;

повноваження - довіреність;

ретейнер - попередній договір про оплату;

статутна декларація - урочиста заява;

дід (документ за печаткою) - одностороння угода про відчуження нерухомості, передача абсолютного права власності на нерухомість.

До найбільш поширених документів, призначених для дії за кордоном, належать довідки: різного роду документи, зокрема: довідки:

- про те, що особа на території України станом на ___засудженою (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває;

- з місця проживання;

- медична довідка (форма № 082-у);

- з місця роботи;

- з місця навчання.

Заяви, афідевіти:

- про підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі;

- про сімейний стан у справі відшкодування шкоди родичам, законним спадкоємцям громадянина України, померлого в іншій державі, тощо.

Так, у текстах довіреностей, повноважень, афідевітах тощо, крім прізвища, ім'я та по батькові, які мають бути записані згідно з паспортом, може бути також зазначено, під яким прізвищем, ім'ям громадянин відомий в іноземній державі. Наприклад, Сагайдак Іван Петрович відомий як Джон Сагайдак.

Документи (листи, фотокартки, квитанції та ін.), що додаються до афідевіту на підтвердження викладених у ньому фактів, підшиваються перед афідевітом. Згідно з вимогами деяких країн наявність цих додатків повинна бути застережена в посвідчувальному написі.

Іноземним правом може бути передбачений і особливий порядок підписання документів. Так, на довіреностях, заявах та інших документах громадянину необхідно написати у рядок згідно з даними паспорта своє прізвище, ім'я та по батькові у тій послідовності, яка зазначена у тексті документа, а потім розписатися. У разі коли документ викладено двома мовами - українською й іноземною, підпис у зазначеному порядку має бути зроблений під обома текстами по ширині аркуша.

Слід мати на увазі, що на довіреності, афідевіті, заяві тощо, призначених для дії в США, Канаді та інших країнах, неписьменний громадянин проставляє під текстом документа три хрести. При цьому мають бути присутні два свідки, які підписуються із зазначенням повністю свого прізвища, імені та по батькові.

Законодавством канадської провінції Квебек вимагається, щоб довіреність, яка видається на ведення спадкової справи (за умови, якщо вона передбачає реалізацію нерухомого майна), була підписана поряд з особою, яка її видає, також її чоловіком (дружиною).

Нотаріус може вчинити в інтересах громадянина України, якщо це передбачено міжнародним договором за участю України, і таку нотаріальну дію, як розкриття та оголошення заповіту.

Посвідчу вальні написи на документах, складених з урахуванням вимог іноземного права, вчиняються, як правило, за формами, передбаченими чинним законодавством (форми реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчу вальних написів на правочинах і засвідчуваних документах затверджені наказом Міністерства юстиції України від 10 січня 2005 року №1/5). Проте деякі документи оформляються без вчинення на них звичайного для українського права посвідчу вального напису. Як приклад можна навести дід, що оформляється для ведення справ по відчуженню нерухомості в США. Документ викладається англійською мовою на спеціальному друкарському бланку. Особа, від імені якої він оформляється, розписується в певному місці діда. На підтвердження його оформлення розписується і нотаріус та проставляє на ньому відбиток печатки. Посвідчу вальний напис на діді не проставляється, але до нього додається переклад українською мовою, який підписується особою. Нотаріус вчиняє на перекладі посвідчувальний напис про посвідчення діда. Переклад у встановленому порядку скріпляється з дідом. У такому ж порядку проводиться оформлення формулярів для пенсійного забезпечення розписок на одержання грошових сум та звільнених розписок.

Згідно з ч. 2 ст. 98 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

Слід зазначити, що прийняття нотаріусом іноземних документів можливе за умови їх легалізації, проставлення на документах апостилю, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (див. коментар до ст. 100 Закону України "Про нотаріат").