Податкове право — це частина фінансового права, яка регулює відносини, що визначають рух коштів від платника до відповідних централізованих фондів у формі податкових платежів. Податкові відносини виникають між:
— державою і податковими органами;
— податковими органами і платниками;
— державою, податковими органами і фінансово-кредитними установами.
Державу в цих відносинах представляє Верховна Рада України як законодавчий орган держави. Конституцією України закріплено, що винятково Верховній Раді України належить здійснення законодавчого регулювання системи оподаткування; встановлення податків і зборів. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їхнім платникам здійснюється представницькими органами влади відповідно до законів України про оподаткування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільга у межах сум, що надходять до їхніх бюджетів. Окрім цього, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, окрім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок, механізму їх сплати вносяться не пізніше, аніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, і набувають чинності з початку нового бюджетного року.
Наступна група суб'єктів, уповноважених державою, складає систему податкових органів: Державна податкова адміністрація; податкова міліція; митні органи України тощо.
Основним змістом податкових правовідносин є сплата обов'язкових платежів.
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких, згідно з законами України, покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Згідно з Основним Законом України, це один із конституційних обов'язків громадян нашої держави.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати і дотримання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відносини, які виникають у галузі податків, регулюються, як і всі фінансові відносини, фінансово-правовими нормами, і набувають форми податкових правовідносин.
Зміна податкових ставок і механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, можна виділити такі ознаки податків:
1. Встановлюються законодавчими органами влади.
2. Це обов'язкові платежі.
3. За юридичною формою вони є індивідуально безповоротними.
4. Поширюються як на юридичних, так і на фізичних осіб.
5. Суми податків зараховуються до державних чи місцевих бюджетів.
6. Сплата податків відбувається в терміни і в розмірах, передбачених законодавством.
Ураховуючи ці ознаки, поняття податку в правовому аспекті визначається як обов'язковий, індивідуальний, безповоротний платіж фізичних та юридичних осіб, встановлений представницькими (законодавчими) органами державної влади чи місцевого самоврядування для зарахування до державного чи місцевого бюджету з визначенням їх розмірів і термінів сплати.
Види та класифікація обов'язкових платежів
Згідно із Законом України "Про податкову систему в Україні", в Україні справляються:
І. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
ІІ. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
17) збір до Державного інноваційного фонду;
18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
19) фіксований сільськогосподарський податок;
20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
21) гербовий збір;
22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;
24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
26) збір за проведення гастрольних заходів.
До місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2)комунальний податок.
До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:
1) готельний збір;
2) збір за припаркування автотранспорту;
3) ринковий збір;
4) збір за видачу ордера на квартиру;
5) курортний збір;
6) збір за участь у бігах на іподромі;
7) збір за виграш на бігах на іподромі;
8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
9) збір за право використання місцевої символіки;
10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;
11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
14) збір із власників собак.
Механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, а саме Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори". Суми цих податків і зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів.
10.8. Фінансово-правові основи банківської діяльності в Україні
Функції Національного банку України
10.9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю в Україні
Правове регулювання валютного контролю
Розділ 11. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
11.1. Поняття кримінального права
11.2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
11.4. Поняття, ознаки, види та стадії злочину