Основи держави і права України - Ортинський В.Л. - 13.6. Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду

Подання позову. Позовна заява — передбачений законом процесуальний засіб, що його використовує позивач для захисту порушеного права. Така заява може стосуватися вимог щодо одного або кількох відповідачів. Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати зустрічний позов, що взаємно пов'язаний з первісним, для спільного розгляду в господарському суді.

Позовна заява, відповідно до ст. 64 ГПК, подається до господарського суду в письмовій формі й підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Вона повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування сторін, їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

3) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

4) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

5) зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

6) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

7) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, коли воно є обов'язковим;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві може бути сформульовано клопотання про поновлення пропущеного терміну позовної давності, забезпечення позову тощо.

На позивача покладаються обов'язки:

а) відправити відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

б) сплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

в) сплатити державне мито.

Ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, установлено в таких розмірах:

а) із позовних заяв майнового характеру — один відсоток ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення справи про банкрутство — п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів — п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач не пізніше трьох днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження господарського суду має право надіслати йому відгук на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відгуку надсилається позивачеві та іншим особам, які беруть участь у справі.

Порушення провадження у справі. Суддя не пізніше п'яти днів після надходження позовної заяви, яка підлягає розгляду в господарських судах України, виносить ухвалу про порушення провадження у справі. Таку ухвалу він надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником. В ухвалі вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Підготовка матеріалів до розгляду. Суддя в необхідних випадках вчиняє такі дії щодо підготовки справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі в справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) викликає представників сторін (якщо сторони розміщуються у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

3) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх наявності тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомить із такими матеріалами безпосередньо в місці їх наявності);

4) вирішує питання про призначення експертизи;

5) проводить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх наявності;

6) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;

7) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для надання пояснень у справі;

8) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

9) вирішує питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову (ст. 65 ГПК).

Забезпечення позову є одним з важливих видів процесуальних дій. Воно може мати місце не тільки при підготовці справи до розгляду, й при їх розгляді по суті. Відповідно до ст. 67 ГПК, позов забезпечується:

— накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

— забороною відповідача вчиняти певні дії;

— забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

— зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься відповідна ухвала.