Право - Оуенз К. - 17.2. Контракт про постачання товарів

Як ми бачили, є велика кількість загальних правил, застосовуваних до всіх контрактів будь-якого типу. Крім того, кожному типу контрактів властива низка правил, які доповнюють (а часом заступають собою) загальні правила договірного права. За браком місця ми не можемо тут розглянути кожен специфічний тип контрактів, який може застосовуватися в бізнесі. Тож обмежимо розгляд у цьому розділі контрактами, за допомогою яких підприємство надає або отримує товари чи послуги.

17.1. Відмінність між різними типами контрактів про товари та послуги

На початку корисно розмежувати різні типи контрактів про товари та послуги, які може укладати підприємство. Це пов'язано з тим, що різні контракти, маючи в багатьох аспектах однакові наслідки, в інших аспектах можуть мати різні наслідки. Наприклад, якщо продаж лісу, що буде спиляний і відділений від землі, вважається продажем товарів (як у справі Курселл проти "Тімбер Оперейторс енд Контракторс" (1927 р.), то контракт не обов'язково має бути письмовим (на відміну від випадків, коли продаж розцінюється як відчуження власності на землю); ліс має відповідати умовам, передбаченим у статтях 12—15 Закону про продаж товарів — немає реальних еквівалентів стосовно відчуження власності на землю; власність на ліс (тобто право власності на нього) може перейти від продавця до покупця в інший час, бо правила, що регулюють перехід права власності при продажу товарів, відрізняються від правил, що регулюють перехід прав власності при відчуженні власності на землю.

Найпоширенішими контрактами, які може укладати підприємство, є контракти про:

1) продаж товарів;

2) оренду з правом викупу;

3) роботу та матеріали (включаючи ремонт);

4) оренду товарів (інколи це називають "прокатом товарів", а часом — "орендними угодами");

5) послуги;

6) найняття (інколи це називають "контрактом про надання послуг").

Контракти найму значно відрізняються від інших, тому ми їх тут не розглядатимемо.

17.2. Контракт про постачання товарів

Контракт про продаж товарів є зразком контрактів, за допомогою яких сторона набуває у власність і використання товари. Продаж товарів регулюється Законом про продаж товарів (раніше 1893 p., тепер 1979 p.). Цей закон регулює такі питання, як ціна на товари, право відхилити товари; невисловлені умови, що маються на увазі в контракті про продаж; момент переходу власності (тобто права власності) на товари від продавця до покупця; обставини, в яких невласний товарів може, однак, передати правомочний титул на товари; засоби судового захисту покупця, наприклад, якщо доставлено неправильну кількість товару; права продавця, який не отримав плати за доставлений товар, тощо.

Контракт, який надає право володіння товарами та використання їх, може бути одного з трьох визначених типів або це може бути контракт іншого типу, за яким поставляються товари. Три визначені типи контрактів — це контракт про продаж товарів, контракт про оренду та контракт про оренду з правом викупу. Четвертий тип — це контракт будь-якого типу, що не відповідає визначенню продажу товарів, але за яким відбувається перехід права власності. Прикладом контракту останнього типу може бути угода про продаж робіт та матеріалів. Це контракт, предметом якого є вміння працівника, а не перехід товарів. Як приклад можна назвати контракт про написання портрету.

Ці чотири типи контрактів об'єднує те, що за законом всі вони містять однакові невисловлені умови. Щоправда, умови, що маються на увазі в контрактах про поставку товарів, містяться в трьох різних актах парламенту, але умови, що маються на увазі в контрактах про продаж товарів, передбачені статтями 12—15 Закону про продаж товарів 1979 p., є основними невисловленими умовами, тож якщо ви їх вивчите, то цього, як правило, буде достатньо. Джерелами, в яких визначено невисловлені умови, що маються на увазі в інших контрактах, є Закон про поставки товарів (невисловлені умови) 1973 p. (для контрактів про оренду з правом викупу) та Закон про поставку товарів та надання послуг 1982 р. (для контрактів про оренду та інших пов'язаних з товарами контрактів, за якими передається право власності на товари або які не підпадають під визначення продажу товарів). Оскільки ці контракти мають спільні невисловлені умови, різниця між ними не завжди має велике значення, але між ними є відмінності, і у зв'язку з цим може виникнути потреба їх розрізняти.