Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - 11.3. Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

Цей вид аналізу припускає розподіл номенклатури на групи відповідно до обсягу реалізації за позиціями. У більшості випадків об'ємно-вартісний аналіз показує, що основний обсяг реалізації (70-80 %) забезпечується небагатьма номенклатурними позиціями (10-20 %). Відповідно витрати на управління запасами в основному залежать від динаміки в цій обмеженій номенклатурі. Ця властивість запасів дає змогу застосовувати при управлінні ними принцип Парето: в першу чергу підлягають контролю позиції, що мають найбільший обсяг реалізації або найбільшу грошову (гривневу) активність.

Закон асиметричності розподілу зусиль, що затрачають на досягнення результату існує більше 100 років. Іншими словами, основну масу прибутку дає невелика частина витрачених на це ресурсів, тоді як переважна частина ресурсів є малоефективною і на її частку припадає лише незначний результат. Уперше це встановив у 1897 р. італійський соціолог і економіст В. Парето, який при вивченні закономірностей накопичення й розподілу матеріальних благ довів, що 80 % усіх доходів припадає на 20 % населення. Згідно з цим законом менше зусиль, витрат, вкладень і причин веде до більших результатів, прибутку і винагород. Насправді, щоб сталося саме так, необхідно зосередитися не на будь-яких, і не на другорядних, а тільки на ключових позиціях. Хоча, по суті, це буде ні чим іншим, як віддзеркаленням закону 20/80. У реальному житті, у тому числі й бізнесі, є безліч прикладів, що підтверджують існування закону 20/80: звичайно 20 % товарів або покупців забезпечують 80 % грошового прибутку від продажу; 20 % наданих послуг також визначають 80 % доходів організації; з 20 % клієнтів укладається 80 % угод; за виникнення 80 % браку або інших дефектів відповідальні 20 % причин; упущений на 20 % час продажу товару збільшує його собівартість на 80 % і т. д. Розглянемо зміст АВС-аналізу, звернувшись до даних прикладу 11.3.

Приклад 11.3

Компанія "Сандора" об'єднує 20 підприємств, що виробляють і реалізують на вітчизняному ринку соки. Проведемо ABC-аналіз сокової продукції торгової марки "Дар", реалізованої компанією у квітні 200_ р. Асортимент товарної групи "Дар" включає 24 позиції. Вантаж зберігається на восьмирядному стелажному устаткуванні на піддонах у пакетованому вигляді, відпускається цілими піддонами і всі операції з ним повністю механізовані. Всього за період було відпущено в торгівлю 945 піддонів соків і нектарів "Дар". У таблиці 11.4 подано докладну інформацію про реалізований асортимент торгової марки "Дар"

Таблиця 11.4. Реалізація продукції за товарною групою "Дар" у квітні 200_ р.

На І етапі АВС-аналізу перераховується вся реалізована продукція з товарної групи з вказівкою кількості відвантажених піддонів.

На II етапі визначається частка кожної статті відвантаженої продукції, а потім всі статті розділяються на три категорії: А, В і С.

До категорії А ввійде продукція з найбільшою часткою від загальної реалізації (близько 70-80 %), далі формується категорія В (близько 10-20 %), частина, що залишилася, входить до категорії С.

Розв'язання

І етап АВС-аналізу представлено в табл. 11.4.

ІІ етап АВС-аналізу припускає групування відвантаженої продукції за товарною групою "Дар" у квітні 200_ р. за категоріями А, В і С. Результати цього етапу представлені в табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Групування відвантаженої продукції за товарною групою "Дар" у квітні 200_ р. за категоріями А, В і С

Проведений АВС-аналіз реалізації у квітні 200_ р. різного асортименту соків і нектарів за товарною групою "Дар" дає змогу зробити висновок, що 79,89 % відвантажених піддонів з продукцією припало всього лише на 6 позицій (зі смаком тропічних фруктів, яблука, лісових ягід, апельсина, персика і винограду). Частка категорії В до загального обсягу реалізації становила 16,94 %, категорії С - 3,17 %. Із цього випливає, що основна увага при управлінні запасами має зосереджуватися на продукції категорії А, на яку припадають основні інвестиційні витрати" і тому запаси продукції саме цієї категорії найбільше підходять для використання кількісних прийомів. Відносно продукції категорії В використовуються кількісні методи, проте не такі детальні, як методи, вживані для категорії А.

На практиці вважається нормальним, що на 10-15 % запасів, що зберігаються, припадає 70-80 % загальних витрат на закупівлі. Якщо подивитися на ситуацію з другого боку, то на 70-80 % цінностей, що зберігаються, припадає близько 10 % загальних витрат. Тому управління витратами на закупівлю стає набагато легшим, якщо основну увагу приділяти невеликій частині запасу.

Крім того, проведений АВС-аналіз дає змогу зробити висновки для складської служби компанії. Очевидно, що асортимент продукції за категорією А слід розміщувати при їх прийманні по стелажах на "гарячих лініях", оскільки без урахування швидкості обороту асортименту продукції значно зросте час і пробіг техніки за укладання на зберігання і відбирання для формування замовлення на асортимент, що швидко реалізується.

Слід зазначити, що більшість систем управління запасами, які використовують на практиці, включає сотні і навіть тисячі найменувань продукції, наприклад, великий універмаг або завод-виготівник. Абсолютно природно, що в подібній ситуації різні види продукції будуть або повинні використовуватися по-різному. Тому доцільно обмежити дослідження тими товарами, які мають високу річну вартість, не беручи до уваги продукцію з низькою річною вартістю.

Одним зі способів практичної реалізації цього положення є складання списку всіх видів продукції, що є запасами, в порядку-спадання річної вартості її продажу. Можливо, що в цьому списку з'явиться ефект Парето, тобто близько 20 % товарів становитимуть 80 % загальної вартості. Саме цим 20 % видам продукції слід приділити першочергову увагу, оскільки, як очікується, ці товари дозволять отримати найбільшу віддачу від досліджень у галузі моделювання систем управління запасами. Всередині цієї групи товарів, що мають високу річну вартість, можна виокремити різні види продукції. Одні товари потрапляють у цю групу, оскільки вони використовуються в достатніх кількостях, інші - зважаючи на досить високу вартість одиниці продукції.

Наприклад, при обслуговуванні авіаліній використовується величезна кількість палива, один літр якого коштує всього кілька гривень, проте річний показник вартості палива достатньо високий через великий обсяг його споживання. Окрім цього, є запасні двигуни, річна вартість яких також висока, оскільки кожний двигун доволі дорогий. І той, і інший товар найімовірніше опиняться в числі найменування продукції зі списку, становлячи 20 % товарів із найвищими показниками річної вартості, проте, способи моделювання задач управління запасами для кожного з названих товарів будуть різні.

Проблеми, пов'язані з наявністю декількох видів продукції, можуть ще більше ускладнюватися при обмеженні на складські потужності або фінансові ресурси, відпущені на створення запасів продукції. Практично будь-який магазин це великий склад. Наявність прилавків або вільної площі є лімітуючим чинником, строго визначеним з погляду планування кожного конкретного магазина. У цьому випадку адміністрація повинна вирішити, який простір слід виділити для кожного виду продукції.

Дослідження з удосконалення систем управління запасами і вивчення попиту споживача у великих універмагах ведуться вже протягом багатьох років. Наприклад, штрих-коди, автоматизовані контрольно-касові пункти, мікрокалькулятори - все це результати зусиль адміністрації магазинів із забезпечення на своїх місцях необхідних товарів у певні моменти часу.

Більшість систем управління запасами включає одразу декілька магазинів, наприклад центральний універмаг, що здійснює поставки продукції у дрібніші, підлеглі йому, магазини. У цій ситуації адміністрації доводиться ухвалювати рішення, які товари слід берегти і продавати тільки в центральному універмазі, які - тільки в дрібних магазинах, а які і в центральному, і в підлеглих йому магазинах. Крім того, адміністрація центрального універмагу повинна вирішити, в якому обсязі із якою частотою слід замовляти кожний вид товарів. Необхідно зіставити витрати зберігання запасів на різних рівнях з адміністративними і транспортними витратами, пов'язаними з частотою доставки товарів від центрального універмагу в підлеглі йому магазини.

Математичну модель, що описує подібні проблеми, можна побудувати тільки за умови ухвалення досить великої кількості спрощуючих припущень. Якщо система управління запасами є такою складною, набагато кориснішими при її моделюванні можуть виявитися імітаційні методи.

11.4. Метод техніко-економічних розрахунків

Розрахунок необхідного розміру товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків здійснюється за складовими, залежно від їх призначення у процесі реалізації (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Елементи товарного балансу

Основною частиною нормативу товарного запасу є торговий запас, який складається з двох частин:

o робочого запасу, який повинен постійно знаходитися в торговому залі;

o запасу поточного поповнення, призначеного для забезпечення безперебійного продажу товарів на період до чергового їх надходження.

Гарантійний запас призначений для забезпечення безперебійного продажу товарів у разі виникнення непередбачених обставин (різкого зростання попиту, неможливості здійснити своєчасну закупівлю і поставку товарів і т. ін.). Як правило, його величина встановлюється у відсотках до запасу поточного поповнення.

Представницький асортиментний набір - це демонстраційний запас, що знаходиться в торговому залі, який повинен містити все розмаїття асортименту товарів даної товарної групи.

Запас у розмірі одноденного обороту також зберігається в торговому залі, щодня поповнюється за рахунок запасу поточного поповнення і призначається для безпосереднього відпуску товарів покупцям.

Запас поточного поповнення залежить від частоти завезення товарів і комплектності надходження, яка характеризує середню кількість асортиментних різновидів, що обновляється кожною партією поставки. Чим частіші завезення (тобто менший інтервал між поставками) і більша комплектність поставки, тим менша величина запасу поточного поповнення.

Необхідний розмір товарного запасу в днях (ИТЗ) обчислюється за формулою

де ПП - час на приймання і підготовку товару до продажу, дні; РЗ - робочий запас, дні; ЗПП - запас поточного поповнення, дні; РЗ - гарантійний запас, дні. Робочий запас у днях визначається за формулою

де ПАН - представницький асортиментний набір, грн;

ГОодіі - запас у розмірі одноденного обороту (одноденний товарообіг), грн.

У свою чергу, представницький асортиментний набір у вартісній оцінці розраховується так:

де Ц - середня ціна одного асортиментного різновиду, од.; Я - загальна кількість асортиментних різновидів, од. Запас поточного поповнення визначається за формулою

де і - середній інтервал між поставками, дні;

Я - загальна кількість асортиментних різновидів, од.

г - кількість асортиментних різновидів у партії, що завозиться, од.

Розглянемо цей метод на прикладі.

Приклад 11.4

Є така інформація про асортимент і посигментних різновидів бакалійних товарів на даному підприємстві - 50 од. при середній ціні 7,50 грн. У кожній партії поставки бакалійних товарів у магазин. Загальна кількість асорті, яка здійснюється з інтервалом у 3 дні, завозиться 5 од. асортиментних різновидів, що не повторюються. Час на приймання і підготовку товару до продажу - 0,4 дня, гарантійний запас становить 25 % запасу поточного поповнення. Одноденний товарообіг бакалійних товарів у планованому році становитиме 3 тис. грн.

Розрахуємо необхідний розмір товарного запасу:

Отже, необхідний розмір товарного запасу у сумі становитиме 61 тис. грн.