Право - Оуенз К. - 26.7.5. Повноваження адміністративного управителя майна

Якщо в документі, яким оформлене боргове зобов'язання, прямо не передбачене право призначати управителя майна, то кредитор може звернутися до суду, щоб той призначив управителя майна. За таких обставин офіційний управитель майна буде не агентом власника боргового зобов'язання або компанії, а службовцем суду, сума винагороди якого встановлюється судом, а виплачується компанією.

26.7.3. Прийняття призначення

Управитель майна має бути уповноваженим практиком з неплатоспроможності. Його повинні призначити письмово, і призначення набирає сили, лише якщо призначений приймає його наступного дня після одержання повідомлення про призначення. Якщо він приймає призначення, то воно набуває чинності з дня одержання повідомлення про нього. Важливо, щоб адміністративний управитель майна прибув до контори компанії негайно, аби завадити привласненню активів компанії іншими.

26.7.4. Функції управителя майна

Функція управителя майна полягає в управлінні або реалізації активів, які є предметом стягнення, у зв'язку з яким його призначили, з метою виплати за рахунок цих активів того, що належить власникам боргових зобов'язань, котрих він представляє (плюс витрати, включно з оплатою його послуг). Якщо він зможе погасити ці борги, він звільняє посаду управителя майна, і директори одержують право повного контролю над компанією.

Якщо компанію піддають ліквідації інший кредитор або її члени, то управитель майна залишатиметься на цій посаді, але лише доти, доки він зможе погасити борг, що становив предмет стягнення, у зв'язку з яким його було призначений. Однак за таких обставин управитель майна більше не вважатиметься агентом компанії, а буде лише агентом власника боргових зобов'язань. Відмінність між управителем майна і ліквідатором полягає в тому, що управитель майна представляє власників боргових зобов'язань з контролем за активами, що виступають забезпеченням позичок, наданих компанії. Його завдання — добитися погашення позички. Ліквідатор призначається для реалізації всіх активів, виплати всіх боргів компанії і розподілу решти коштів, якщо щось залишиться, між акціонерами.

Директори втрачають контроль за активами, на які є стягнення, хоч у разі стягнення за правом власності банку на поточні активи це, найімовірніше, будуть усі активи. Однак директори залишаються на своїх посадах і зберігають свої повноваження. Наприклад, вони можуть скликати загальні збори, щоб ліквідувати компанію і порушувати справи з метою захисту інтересів компанії, як у справі "Нью-харт Девелоп мен т.с Лтд проти. "Кооператив Коммершіал Банк Лтд (1978 р.), в якій було ухвалено рішення, що директори мають право подати позов про порушення контракту проти власників боргових зобов'язань, які призначили управителя майна.

26.7.5. Повноваження адміністративного управителя майна

Управитель майна, призначений з огляду на стягнення за правом власності на фіксовані активи, відповідає лише за гарантований актив, а отже, не потребує інших повноважень, крім повноваження на продаж, так само як і заставоутримувач. Такий управитель майна є агентом власників боргових зобов'язань, які його призначили. Однак адміністративний управитель майна, котрий у силу стягнення за правом власності на поточні активи щодо всіх наявних активів компанії відповідатиме за управління компанією, буде агентом компанії (якщо його не призначено судом), а отже, потребуватиме повноважень, щоб управляти нею.

Адміністративний управитель майна має цілу низку передбачених законом повноважень, які надаються йому автоматично, якщо тільки в документі, яким оформлене боргове зобов'язання, не передбачено інше (додаток 1 до статті 42), а саме:

а) позичати гроші й надавати забезпечення;

б) займатися бізнесом компанії;

в) продавати майно компанії, на яке поширюється стягнення;

г) передавати бізнес компанії або частину його дочірній компанії (розділення бізнесу).

Як агент компанії адміністративний управитель майна:

а) особисто відповідає за контракти, укладені в ході управління майном;

б) має право на відшкодування за цю відповідальність за рахунок активів компанії;

в) може зобов'язати компанію своїми діями.