Правознавство - Копиленко О.П. - Тема 2. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

1. Поняття держави та її ознаки.

2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави.

3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави.

4. Поняття та види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режими (класифікація держав за їхньою форми).

1. Поняття держави та її ознаки

Термін "держава" в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають в субстанціональному, атрибутивному, інституційному та міжнародному значеннях.

В субстанціональному значенні держава — це організоване в певній корпорації населення, що функціонує в просторі та часі.

В атрибутивному значенні держава — це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства, його оформлення.

В інституційному значенні держава — це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

В міжнародному значенні держава — це суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення та суспільної влади.

Отже, держава — це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами. Це механізм управління суспільством.

До основних ознак держави належать:

• суверенітет. Це верховність, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади у державі в межах її території (внутрішній суверенітет), а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах (зовнішній суверенітет). Це основна якісна ознака держави. Тому не випадково 16 червня 1990 р., в період розпаду Радянського Союзу, BP УРСР, прагнучи до створення незалежної держави, прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

• територіальне розселення населення. Населення в державі розселене по всій, території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політико-територіальні одиниці з метою оптимізації управління. Політична влада держави, її суверенітет поширюються на всіх людей, що живуть на її території. Кровні зв'язки в державі або взагалі не мають значення, або відходять на другий план.

Територія — це матеріальна база держави. Це частина земної кулі, з якою історично пов'язаний державний народ, що має кордони, визнані міжнародним співтовариством.

Територія держави — це простір, в межах якого здійснюється державна влада. Територія — це елемент, без якого держава не може існувати; атрибут держави.

Також атрибутом держави є народ. Народ — це соціальна база держави. Це сукупність індивідів, поєднаних правовим зв'язком (взаємні права та обов'язки) з державою. Цей зв'язок виражається в інститутах громадянства (в республіках) або підданства (в монархіях). Народ, який населяє територію країни, є суб'єктом і об'єктом державної влади.

Наявність апарату управляння та примусу. Держава має спеціальний апарат — систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, міліція, виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації (державні форми власності).

Здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки (наявність права). Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права (нормативно-правових актах, зокрема законах).

Наявність фінансових засобів. Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг. Держава робить позики і дає кредити, визначає грошову систему. Фінансові засоби необхідні для вирішення загальнозначущих проблем (оборони, будівництва суспільних будівель, соціального захисту незахищених верств населення — інвалідів, сиріт, дітей з неповних сімей). Через цей аспект розкривається соціальна орієнтація держави.

Спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення* В соціально-неоднорідному суспільстві влада виражає та захищає інтереси певної частини населення, носії влади організаційно відокремлені від громадянського суспільства.

Сьогодні в світі не існує жодного суспільства, в якому б не було держави та права.